Матеріали засіданні №3 методичного об’єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
«Методичний діалог. Обговорення матеріалів ЗНО з української мови та літератури на 2021 рік ( аналіз завдань ЗНО за 2019-2020 роки та демонстраційного варіанту ЗНО-2020)»
Підготувала вчитель української мови та літератури
Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Ващук Надія Валентинівна
У 2019-2020 н.р життя внесло свої корективи:через карантин випускники, які здобували повну загальну середню освіту і не вступали до вузів , ЗНО могли не здавати.
У 2021 році випускники, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО ? з української мови і літератури чи лише з української мови.
-Скажіть, будь ласка, коли необхідно розпочинати готувати випускників до ЗНО та на які предмети націлювати?
Ініціатива запровадження двох форм тестування має на меті більш глибоко оцінити рівень знань з української мови і літератури у вступників, які планують здобувати вищу освіту за спеціальностями гуманітарного спрямування, натомість вступники на технічні спеціальності зможуть обрати для себе тест з української мови.
Сертифікаційна робота з української мови і літератури (тривалість виконання 210 хв) міститиме як завдання з української мови, так і з української літератури (24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм з вибором відповіді та на встановлення відповідності, а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді, зокрема 3 завдання, які передбачають надання короткої письмової відповіді, та 1 завдання, яке передбачає надання розгорнутої письмової відповіді).
Сертифікаційна робота з української мови ( тривалість виконання 150 хв) міститиме лише завдання з української мови (39 завдань закритих форм з вибором відповіді або на встановлення відповідності та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді).
Але важливо зазначити, що тест з української мови також передбачає перевірку компетентностей, які формуються за рахунок ґрунтовного вивчення української та зарубіжної літератури. Акцент зроблено на компетентнісному читанні, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянської компетентності.
«Під час виконання тесту з української мови учасникам потрібно буде продемонструвати літературознавчі компетенції, здатність глибоко аналізувати текст, доречно наводити у власному висловленні приклад з художньої літератури або з інших видів мистецтва (переважна більшість учасників наводять приклади саме з української літератури). Тож відсутність завдань на відтворення змісту творів української літератури компенсована наявністю завдань для оцінювання рівня сформованості компетентностей вищого рівня», ? зазначає заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Результати міжнародного дослідження PISA свідчать про певні проблеми здобувачів освіти в Україні саме із рівнем компетентнісного читання. PISA показує, що для формування читацької компетентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний з прочитаних. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його.
14-17 вересня 2020 року Український центр оцінювання якості освіти презентував демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови та української мови і літератури, а також надавав онлайн-роз’яснення щодо змісту, структури й особливостей виконання завдань тестів (особливості оновлених сертифікаційних робіт, завдання на читання та власне висловлення, завдання з мови). Усе це було зроблено з метою ознайомлення потенційних учасників ЗНО з новими формами роботи, уникнення ними стресу, а також для створення рівних умов у процесі підготовки до тестування.
Нагадую, що 22 травня 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію Українського правопису. Однак відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1033 (п. 9) у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років будуть використовуватися норми Українського правопису, які не зазнали змін.
- Що є спільним для обох варіантів сертифікаційних робіт?
Спільними для обох варіантів сертифікаційних робіт (тестів) є 39 завдань закритих форм та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді з української мови. Результати виконання цих завдань будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації з української мови. Для прийому до закладів вищої освіти зараховуватимуться результати виконання відповідно або всіх завдань сертифікаційної роботи (тесту) з української мови, або всіх завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури.
У кожному конкретному випадку вибір учасника того чи того варіанта сертифікаційної роботи для виконання під час ЗНО залежатиме від того, на яку спеціальність (спеціальності) він / вона планує вступати до закладу вищої освіти. Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідним буде виконання того чи того варіанта сертифікаційної роботи (тесту), буде визначено в «Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2021 році».
-Які особливості оновлених сертифікаційних робіт?
Зміст сертифікаційних робіт визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.
Найприкметнішою рисою обох сертифікаційних робіт є їхня помітна переорієнтація на оцінювання компетентностей учасників – мовленнєвої та літературної. На рівні закритих тестових завдань з української мови це виявляється, зокрема, у тому, що левова їх частка стала контекстними – такими, що спрямовані на виявлення здатності учасника / учасниці працювати не з «абстрагованими» мовними одиницями чи явищами, а з їхніми реалізаціями в межах різних за обсягом контекстів. У випадку з українською літературою орієнтація сертифікаційної роботи на компетентності реалізувалася, серед іншого, у включенні завдань до незнайомого художнього тексту.
Однією з основних новацій, якими позначено сертифікаційну роботу з української мови та літератури і яка засвідчує зміщення акцентів у бік оцінювання компетентності учасників / учасниць, є введення тестових завдань відкритої форми, які передбачають надання короткої (від одного до кількох речень) відповіді на питання, що стосуються одного тексту або кількох тематично пов’язаних текстів. Варто зауважити, що подібні завдання вже з’являлися в тесті з української мови та літератури, зокрема в тесті ЗНО-2015.
Крім означеної новації, на учасників ЗНО наступних років чекає ще одне важливе нововведення. Воно стосується тестового завдання, яке передбачає створення розгорнутої письмової відповіді. Учасникам, які складали ЗНО в попередні роки, подібне тестове завдання відоме під назвою «Власне висловлення». Упродовж більш ніж десяти попередніх років проведення ЗНО це тестове завдання залишалося майже незмінним і передбачало створення учасниками лише одного специфічного різновиду тексту – власного висловлення. Таке тривале «життя» тестового завдання одного-єдиного формату спричинило до того, що відповідне завдання поступово почало втрачати свою цінність як інформативний елемент цілісного тестового інструмента оцінювання. Це виявлялося, зокрема, у тому, що учасники тестування, замість створювати дійсно власні висловлення, тобто оригінальні, глибокі за змістом, стрункі за формою тексти-доведення власної позиції стосовно тих чи тих актуальних питань, найчастіше продукували примітивні, часто позбавлені живої думки й прозорої логічності шаблонні псевдотексти. З огляду на це було прийнято рішення про розширення діапазону різновидів текстів, створення яких може бути в майбутньому запропоноване учасникам як тестове завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді. Додаткову інформацію про подібні завдання Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить упродовж року. Принагідно ж варто зауважити, що в демонстраційному варіанті сертифікаційної роботи, який оприлюднено як модель для ЗНО-2021, тестове завдання на надання розгорнутої письмової відповіді поки що має типові ознаки завдань на створення власного висловлення. Однак уважний погляд на завдання вже засвідчує певні відмінності, зокрема у формулюванні умови та специфіці стимульного матеріалу.
Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури розміщено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.
Докладно про ЗНО — на сайті УЦОЯО.
