A A A K K K
для людей із порушенням зору
Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №3 методичного об’єднання практичних психологів, соціальних педагогів, логопеда з теми «Повноцінне життя в сучасних реаліях: активізуємо внутрішні ресурси»

Дата: 21.01.2021 15:53
Кількість переглядів: 930

Техніки психологічної стабілізації особистості в ситуаціях порушення емоційного стану

(майстер-клас)

Ящун Ірина Василівна,

практичний психолог

Уїздецької ЗОШ І – ІІІ ст.

 

Кожна людина у своєму житті стикається із складними болісними переживаннями. Вона може відчувати тривогу, страх, страждання, безвихідь, сум , безпорадність, гнів чи агресію або взагалі втрачає здатність щось відчувати – «емоційне оніміння». У людини можуть з'явитися симптоми  фізичних порушень, біль чи інші неприємні відчуття в тілі. Деякі симптоми можуть бути стійкими, поглиблюються  та стають причиною ускладнень і неприємних ситуацій в житті людини.

Для збереження емоційної рівноваги, здоров'я, потрібно звільнитися від негативних емоцій, конструктивно їх висловити. Коли людині важко отримати додаткову енергію, аби подолати кризу, труднощі, варто звернутися до мистецтва. Творчість допомагає виразити і усвідомити почуття, зняти емоційне напруження, знаходити шляхи вирішення проблем, протистояти стресу, підвищувати якість життя.

Арт-терапія володіє арсеналом засобів впливу, до яких належать малювання, ліплення, колаж, музика, створення казок чи історій, робота з піском і природними матеріалами та ін.

Арт - техніка « Створення безпечного місця»

З метою початкової психологічної стабілізації  і освоєння простих способів саморегуляції, можна використовувати арт - техніку «Створення безпечного місця». Кожній людині потрібне середовище, у якій вона могла б відчувати себе в безпеці та комфортно. Таким місцем може бути сад, берег моря, кімната або ліс та ін. Не завжди є можливість опинитися в тому місці, в якому є потреба. В такому випадку можна скористатися уявою, викликаючи внутрішній образ цього місця. Формування такого образу доказало свою ефективність при роботі з людиною, яка знаходиться в стресових ситуаціях. Коли людина  переживає неприємні спогади, почуття і думки, вона може регулювати свій стан, використовуючи гармонійні образи. Навички активної уяви дуже важливі для підтримки внутрішньої рівноваги, розвитку навичок психоемоційної саморегуляції.

Рекомендований час виконання вправи ( включаючи опис та самоаналіз): 45 – 60 хвилин.

Матеріали: папір для малювання А4, фарби або кольорові олівці, пензлик, вода.

Інструкція до виконання вправи.

Підготовка. Психолог пропонує: « Сядьте зручно, розслабтеся, зробіть два – три вдихи і заплющте очі. Згадайте улюблене місце. Це найбезпечніше місце, де ви себе відчуваєте впевнено та спокійно. Постарайтеся побачити його. Згадайте звуки, кольори, запахи, що його оточують. Побудьте якийсь час тут. Зверніть увагу  на свої думки та почуття. Зробіть два – три глибоких вдихи і розплющте очі. А тепер намалюйте це місце, як ви його уявляєте ».

Обговорення. Учасники демонструють групі малюнок свого безпечного місця і розповідають про нього, діляться почуттями, які вони відчували, коли подумки пере-бували в цьому місці; аналізують свої нинішні відчуття після мандрівки туди. Кожного разу, коли людина відчуває емоційний дискомфорт, переживає неприємності, вона подумки може опинитися у « безпечному » місці, заспокоїтися там, набратися сил та впевненості. Можна повісити цей малюнок на стіну чи навіть помістити у рамку і  поставити на стіл для того, щоб мати можливість бачити його, коли захочеться.

Важливу роль в  стресових ситуаціях може відігравати використання таких прийомів саморегуляції, як створення контейнерів чи символічних захисних форм. Це дозволяє знизити емоційне напруження, регулювати поведінку та соматичні прояви, пов'язані зі стресом. Наявність такого символічного контейнера, в який можна помістити травмуючий матеріал, дозволить при бажанні та готовності, коли емоційний стан стабілізується, звернутися до осмислення та психологічної переробки минулого травматичного досвіду.

Вправа «Захисний контейнер»

Передбачає створення різних контейнеруючих символічних форм типу ящиків, коробок, посудин і т. д., в які можна помістити неприємну інформацію та відчуття.

Рекомендований час на виконання вправи (включаючи опис та самоаналіз) 45 - 60 хвилин.

Матеріали: папір А4, фарби або кольорові олівці, пензлик, вода.

     Опис та самоаналіз.

  1. Описати намальований контейнер. Конкретизувати його ознаки та його місце знаходження.
  2. Описати ті мисленнєві кроки, які ви здійснюєте, поміщуючи неприємні думки чи переживання в контейнер. Наприклад, можна уявити та описати, як ви надаєте певної форми почуттям та думкам, пов'язуєте їх, потім поміщуєте в контейнер та надійно там закриваєте їх.

Можна користуватися таким прийомом,  коли будуть виникати неприємні ситуації. Можна поповнювати набір контейнера, призначеного для різних думок, почуттів та спогадів, зображаючи їх, або повертатися до вже створених малюнків, щоб їх допрацювати або змінити.

Важливим резервом у стабілізації емоційного стану є вдосконалення дихання. Навчившись впливати на своє дихання, можна набути ще одного вміння емоційної саморегуляції.

Основи дихальних вправ запозичені з системи йогів. Заспокійливе дихання варто використовувати, щоб погасити надмірне збудження і нервове напруження. Цей тип дихання може нейтралізувати нервово – психічні наслідки стресу, зняти хвилювання і допомогти розслабитися.

 

Вправа «Заспокійливе дихання»

Вихідне положення – сидячи, лежачи. Поволі глибоко вдихніть через ніс, на піку вдиху затримайте дихання, потім зробіть повільний видих через ніс. Потім знову вдих, затримка дихання, видих  довше на 1 – 2 секунди. Під час виконання вправи з кожним разом збільшується фаза видиху. Витрачання більшого часу на видих створює м'який заспокійливий ефект. Уявляйте, що з кожним видихом ви позбавляєтеся стресового напруження. Нижче представлений цифровий запис можливого виконання цієї вправи. Першою цифрою позначається умовна тривалість вдиху, другою – видиху, у дужках – тривалість паузи ( затримки дихання ):

4 – 4( 2 ); 4 – 5 (2 ); 4 – 6 ( 2 ); 4 – 7 ( 2 ); 4 – 8 ( 2 );

4 – 8 ( 2 ); 5 – 8 ( 2 ); 6 – 8 ( 3 ); 7 – 8 ( 3 ); 8 – 8 ( 4 );

8 – 8 ( 4 ); 7 – 8 ( 3 ); 6 – 7 ( 3 ); 5 – 6 ( 2 ); 4 – 5 ( 2 ).

Виконання вправи регулюється лічбою (уголос або подумки).

Отже, використовуючи вправи для саморегуляції та стабілізації емоційного стану в стресових або травмуючих ситуаціях, можемо керувати своїм емоційним станом, створювати передумови для оптимізації спілкування, поведінки та діяльності

 

Список використаної літератури

  1. Вознесенська О. Л., Сидоркіна М. Ю. Арт – терапія у подоланні психологічної травми: Практичний посібник / О. Вознесенська. М. Сидоркіна. – К.: Золоті  ворота, 2015. – 148 с.
  2. Копытин А. И. Методы арт – терапии в преодолении последствий травматического стресса. – М.: 2014. – 208 с.
  3. Кузікова С. Б. Основи психокорекції: навч. посіб. / С. Б. Кузікова. – К.: Академвидав, 2012. – 320 с.
  4. Яценко Т. С. Арт – терапевтична техніка в роботі психолога / Яценко Т. С., Калашник І. В., Чернуха І. О. – Київ: Марич, 2009, - 68 с.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь