Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів 1,4 класів «Нова українська школа: стратегія розвитку. Мовно-літературна галузь. Адаптація першокласників до шкільного колективу»

Дата: 18.01.2021 14:00
Кількість переглядів: 1057

Адаптація першокласників до  шкільного колективу

 

Андросюк І.В.,вчитель початкових класів

                                    Новосілківської філії Уїздецької ЗОШ І-ІІІ ст.

Більшість випускників дошкільних закладів бажають вчитися в школі і мають намір робити це добре. Вони з нетерпінням чекають перше вересня і з радістю йдуть до школи. Згодом їхнє життя наповнюється багатьма вимогами, обов’язками та обмеженнями. Виникає емоційно-стресова ситуація: змінюється  звичний стереотип, збільшується психоемоційне навантаження. Від того, як пройде процес адаптації до навчання, здебільшого залежить працездатність і  успішність дитини у школі.

Адаптацію визначають не лише як процес пристосування до успішного функціонування в даному середовищі, але й як здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку людини.

Як і ми, дорослі, діти 6–7 років реагують на стан невизначеності всією своєю суттю: у них порушується біологічна і психологічна рівновага, знижується стійкість до стресів, зростає напруженість. Можуть з'явитися стан тривоги, капризи, виявитися яскравіше будь-які труднощі характеру: впертість, незосередженість, замкнутість, демонстративність і тому подібне.

Для дитини прихід в школу – це своєрідне “оформлення на посаду” (за влучним виразом Т.А. Нежнової). “Справжній школяр – це щасливий володар портфеля і старанний виконавець шкільних правил. Він слухає вчителя, піднімає руку і отримує відмітки” – зіграти в таку гру жадає практично будь-який майбутній першокласник. Через декілька днів або років дитина визнає себе обдуреною, а вчителя – обманщиком, з яким треба було, виявляється, грати зовсім в інші ігри. Годинами сидіти за партою виявилося не так цікаво, як очікувалося. Так другого(!) вересня у дитини на все шкільне життя розійшлися  реальні інтереси і гра в шкільні атрибути, що швидко приїлася.

Початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап в ії житті. Діти 6–7 років переживають психологічну кризу, пов'язану з необхідністю адаптації до школи.

По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. В неї з'являються нові і складні обов'язки: робити уроки, приходити вчасно в школу, бути уважною на уроках, дисциплінованою і тому подібне. По суті, вперше в своєму житті дитина стає членом суспільства зі своїми обов'язками. Вчитель виступає представником суспільства: він задає вимоги і норми, орієнтує дитину в тому, як ій слід поводитися, що і як робити.

По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання в школі діти зайняті переважно грою. З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльність. Основна психологічна відмінність ігрової і навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова діяльність є вільною, а навчальна – побудована на довільних зусиллях дитини. Слід зазначити так само і те, що власне перехід дитини від ігрової діяльності до навчальної здіснюється не за ії волі, не природним для неї шляхом, а є як би “нав'язаний” їй зверху.

По-третє, важливим чинником психологічної адаптації дитини до школи виступає ії соціальне оточення. Від відношення вчителя до дитини залежить успішність ії подальшого навчання в школі. Успішність процесу адаптації дитини до школи залежить ще і від того, наскільки міцно вона змогла ствердити свою позицію в класі серед однолітків. Активна та ініціативна дитина стає лідером, починає добре вчитися, тихий і податливий учень перетворюється на аутсайдера, вчиться без бажання або незадовільно.

По-четверте, однією з гострих проблем виступає проблема заборони рухової активності ініціативної дитини і, навпаки, активізація млявих і пасивних дітей. 

Деяка частина першокласників зазнає труднощі, перш за все, в налагодженні взаємин із вчителем і однокласниками, що нерідко супроводжується низьким рівнем опанування шкільної програми. У виразі їхніх облич можна побачити емоційний дискомфорт: печаль, тривога, напруженість типові для них.

Дезадаптованість у певної частини школярів пов'язана з поведінковими проблемами – низьке засвоєння шкільних норм поведінки. На уроках ці діти неуважні, часто не слухають пояснення вчителя, відволікаються на сторонні заняття і розмови. Якщо ж вони зосереджуются на завданні, то виконують його правильно. На перерві відбувається розрядка напруги: вони бігають, кричать, заважають іншим дітям.

Причини дезадаптації

За дослідженням Г.М. Чуткиної виокремлені такі несприятливі чинники дезадаптації дитини [1]:

  • “неправильні” методи виховання в сім'ї;
  • функціональна неготовність до навчання в школі;
  • проблеми у спілкуванні з дорослими;
  • неадекватне усвідомлення свого статусу в групі однолітків;
  • низький освітній рівень матері;
  • конфліктна ситуація в сім’ї через алкоголізм;
  • негативний статус дитини в колективі однолітків в дошкільному закладі; 
  • низький освітній рівень батька; 
  • конфліктна ситуація в сім'ї; 
  • негативне ставлення до дітей вчителя;
  • неповна сім'я тощо.

Етапи адаптації

Згідно з дослідженням М.М. Безруких [3], процес адаптації дитини до школи можна розділити на декілька етапів, кожен з яких має свої особливості і характеризується різною мірою напруженості функціональних систем організму.

Перший етап – орієнтувальний, коли у відповідь на весь комплекс нових дій, пов'язаних з початком систематичного спілкування, відповідають бурхливою реакцією і значною напругою практично всі системи організму. Ця “фізіологічна буря” триває достатньо довго (2–3 тижні).

Другий етап – нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить якісь оптимальні (або близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці дії. На першому етапі ні про яку економію ресурсів організму говорити не доводиться: організм витрачає все, що є, а інколи і “в борг бере”. На другому етапі ця ціна знижується, буря починає затихати.

Третій етап – період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш відповідні варіанти реагування на навантаження, що вимагають меншої напруги всіх систем. Яку б роботу не виконував школяр, будь то розумова робота щодо засвоєння нових знань, статичне навантаження, яке випробовує організм при вимушеній “сидячій” позі, або психологічне навантаження спілкування у великому і різнорідному колективі, організм, вірніше, кожна з його систем, мають відреагувати своєю напругою, своєю роботою. Тому чим більше напруги видаватиме кожна система, тим більше ресурсів витратить організм. А ми знаємо, що можливості дитячого організму далеко не безмежні, а тривала напруга та пов'язане з ним стомлення і перевтома можуть коштувати організму дитини здоров'я.

Тривалість всіх трьох фаз адаптації – приблизно 5–6 тижнів, а найбільш важким є перший місяць.

Рівні адаптації

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на три групи.

Перша група дітей (високий рівень)  адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання. Ці діти відносно швидко входять в колектив, освоюються в школі, знаходять нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя. Іноді в них відмічаються складності або в контактах з дітьми, або у стосунках з учителем, оскільки їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки. Але до кінця жовтня відбувається засвоєння і нового статусу, і нових вимог, і нового режиму. Ці якості дозволяють їм з перших днів відчути свої усіхи, що ще більше півдвищує навчальну мотивацію. Це легка форма адаптації.

Друга група дітей (середній рівень) має тривалий період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам. Це форма середнього рівня адаптації.

Третя група (“група ризику”) – діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі, батьки. Постійні неуспіхи в навчанні, відсутність контакту з вчителем створюють відчуження і негативне відношення однолітків. Серед цих дітей можуть бути ті, хто потребує лікування — учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це “група ризику”.

       Основна мета психолого-педагогічної підтримки першокласників в цей період – створити педагогічні і соціально-психологічні умови, які дозволяють дитині успішно розвиватися в навчальному середовищі.

Етап загальної адаптації (вересень – січень), який передбачає:

  • педагогічну підтримку школярів в урочний і позаурочний час (розвиваючі заняття з метою швидше познайомитися один з одним, зняти надмірну психічну напругу та ін.);
  • моніторинг адаптації першокласників;
  • спільну роботу педагогів і психологів, направлену на побудову навчального процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей школярів;
  • консультування батьків.

Корекційний етап (2-е півріччя 1-го класу), який включає:

  • індивідуальну і групову психокореційну робота зі школярами, які мають труднощі у навчанні, поведінці і спілкуванні з педагогами і однолітками;
  • консультування педагогів з питань навчання і спілкування з проблемними школярами;
  • індивідуальну робота з батьками.

 

Процедура діагностики і способи обробки даних

 

  1. Опитування батьків

Опитування може бути проведено на батьківських зборах або заочно – шляхом роздачі тексту опитувальника батькам. І той і інший способи мають свої переваги і недоліки.

Текст опитувальника наданий в Додатку 1 [1].

Обробка даних, отриманих за допомогою опитувальника, не представляє труднощів.

2. Проективний тест особистих відношень, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій “Будиночки”.

Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, а саме вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і дяльнісні орієнтації, що робить його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи.

Для проведення методики необхідні наступні матеріали:

    • Аркуш відповідей (Додаток 2).
    • Вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю.

Дослідження краще проводити з групою першокласників – 10-15 осіб, дітей бажано розсадити поодинці. Якщо є можливість, можна залучити для допомоги старшокласників, заздалегідь їх проінструктувати. Допомога вчителя та його присутність виключається, оскільки йдеться про відношення дітей до шкільного життя, у тому числі і до вчителя.

Процедура дослідження складається з трьох завдань, які передбачають розфарбовування, і триває близько 20 хвилин.

Інструкція: сьогодні ми займатимемося розфарбовуванням. Знайдіть в своєму листочку завдання № 1. Це доріжка з восьми прямокутників. Виберіть той олівець, який вам приємний більш всього і розфарбуйте перший прямокутник. Відкладіть цей олівець убік. Поглянете на олівці, що залишилися. Який з них вам більше подобається? Розфарбуйте ним другий прямокутник. Відкладіть олівець убік. І так далі.

Знайдіть завдання №2. Перед вами будиночки, їх ціла вулиця. В них живуть наші відчуття. Я називатиму відчуття, а ви підберіть до них відповідний колір і розфарбуйте. Олівці відкладати не треба. Можна розфарбовувати тим кольором, який по-вашому підходить. Будиночків багато, їх господарі можуть відрізнятися і можуть бути схожими, а значить, і колір може бути схожим.

Список слів: щастя, горе, справедливість, образа, дружба, сварка, доброта, злість, нудьга, захоплення.

Якщо дітям незрозуміло, що означає слово, потрібно його пояснити, використовуючи дієслівні предикати і прислівники.

Знайдіть завдання №3. У цих будиночках ми робимо щось особливе, і мешканці в них – незвичайні. У першому будиночку живе твоя душа. Який колір їй личить? Розфарбуйте. 

Позначення будиночків: 

№2 – твій настрій, коли ти йдеш до школи;

№3 – твій настрій на уроці читання;

№4 – твій настрій на уроці письми;

№5 – твій настрій на уроці математики;

№6 – твій настрій, коли ти розмовляєш з вчителем;

№7 – твій настрій, коли ти спілкуєшся зі своїми однокласниками;

№8 – твій настрій, коли ти знаходишся вдома;

№9 – твій настрій, коли ти робиш уроки;

№10 – придумайте самі, хто живе і що робить в цьому будиночку. Коли ви закінчите його розфарбовувати, тихенько на вушко скажіть мені, хто там живе і що він робить (на аркуші відповідей робиться відповідна позначка).

Методика дає психотерапевтичний ефект, який досягається самим використанням кольору, можливістю відреагування негативних і позитивних емоцій, крім того емоційний ряд закінчується в мажорному тоні (захоплення, власний вибір).

Процедура обробки починається із завдання №1. Обчислюється вегетативний коефіцієнт за формулою [12]:

ВК= (18 – місце червоного кольору – місце синього кольору) / (18 – місце синього кольору – місце зеленого кольору).

Вегетативний коефіцієнт характеризує енергетичний баланс організму: його здібність до енерговитрат або тенденцію до енергозбереження. 

Енергетичний показник інтерпретується таким чином: 

•        0 – 0,5 – хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність. Навантаження непосильні для дитини.

•        0,51 – 0,91 – стан втоми, що компенсується. Самовідновлення оптимальної працездатності відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Необхідна оптимізація робочого ритму, режиму праці і відпочинку.

•        0,92 – 1,9 – оптимальна працездатність. Дитина відрізняється бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження відповідають можливостям. Спосіб життя дозволяє дитині відновлювати витрачену енергію.

•        Понад 2,0 – перезбудження. Частіше є результатом роботи дитини на межі своїх можливостей, що приводить до швидкого виснаження. Потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. 

Завдання № 2 і № 3 по суті розшифровують емоційну сферу першокласника і орієнтують дослідника у вірогідних проблемах адаптації.

Завдання № 2 характеризує сферу соціальних емоцій. Тут треба оцінити рівень диференціації емоцій – в нормі позитивні почуття дитина розфарбовує основними кольорами, негативні – коричневим і чорним. Слабка чи недостатня дифференціація вказує на деформацію в тих чи інших блоках особистісних  відношень:

Щастя-горе – блок базового комфорту,

Справедливість – образа – блок особистісного росту,

Дружба – сварка – блок міжособистісної взаємодії,

Доброта – злість – блок потенційної агресії,

Нудьга – захоплення – блок пізнання.

За наявності інверсії колірного градусника (основні кольори займають останні місця) у дітей часто спостерігається недостатня диференціація соціальних емоцій – наприклад, і щастя і сварка можуть бути позначені одним і тим же червоним кольором. В цьому випадку треба звернути увагу, як розфарбовує дитина парні категорії і наскільки далеко стоять пари в колірному виборі.

Актуальність переживання дитиною того або іншого відчуття вказує на його місце в колірному градуснику (завдання №1).

У завданні № 3 відображено емоційне відношення дитини до себе, шкільної діяльності, вчителя і однокласників. Зрозуміло, що за наявності проблем в якійсь сфері, першокласник розфарбовує саме ці будиночки коричневим або чорним кольором. Доцільно виділити ряди об'єктів, які дитина позначила однаковим кольором. Наприклад, школа–щастя–захоплення або домашні завдання–горе–нудьга. Ланцюжки асоціацій досить прозорі для розуміння емоційного відношення дитини до школи. Діти із слабкою диференціацією емоцій швидше за все будуть амбівалентни і в емоційній оцінці видів діяльності. За результатами завдання №3 можна виділити три групи дітей

  • з позитивним відношенням до школи;
  • з амбівалентним відношенням;
  • з негативним відношенням.

Слід зазначити, що при занадто низьких або занадто високих показниках ВК, сумнівах в чистоті дослідження дана методика може бути продубльована за тією ж схемою, але індивідуально, із стандартними картками з тесту Люшера.

 

5. Методика "Школа звірів".

Для багатьох дітей процес адаптації до школи є складним випробуванням. Дитина стикається з рядом проблем, які не в силах вирішити сама. В результаті в неї можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.

При діагностиці цього явища психолог перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на неусвідомленому рівні, дослідження його механізмів може проводитися за допомогою проективних методик. Одна з них — «Школа звірів» (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.). Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичною і цікавою справою. Аналіз намальованого дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.

Проте ця методика може застосовуватися не лише на етапі адаптації до школи, але і в більш старшому віці — при діагностиці причин труднощів учнів на різних уроках, у навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками, вчителями.

Діагностика може проводитися як в груповій, так і в індивідуальній формі [8]. Обладнання: Аркуш, кольорові олівці.

Попередня підготовка.

Психолог: Зараз ми з вами зробимо дивну подорож в чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Погляньте довкола. Які звіри вчаться в цій школі? А який звір вчитель? Чим займаються учні? А якою твариною є ви? Що ви при цьому відчуваєте? Проживіть ці відчуття в собі. Ви можете знаходитися ще деякий час в цій «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплющте очі.

Інструкція.

Психолог: Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання.

Поглянете уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з ним поставте «х» або букву «я».

 

Інтерпретація

  1. Розміщення  малюнка на аркуші.

Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як незадоволеність своїм статусом в колективі, недостатність визнання з боку оточуючих.

Положення малюнка в нижній частині — невпевненість в собі, низька самооцінка.

  1. Контури фігур.

Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (наприклад щитів, панцирів, голок), чіткістю промальовуваних та затемнених ліній, що означає захист від оточуючих. Агресивна — якщо виконана в гострих кутах; із страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.

  1. Натиск.

При оцінці ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску говорить про стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний — про напруженість. Про тривожність може свідчити розірваність ліній, наявність обводів, сліди зтирання.

  1. Наявність деталей, що відповідають органам чуттів, — очі, вуха, рот.

Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (тим більше великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, особливо тієї, яка стосуються думки оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.

5. Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливості комунікативних стосунків.

Велика кількість вступаючих у різні стосунки один з одним (грають, зображені в навчальній діяльності та ін.) і відсутність розділяючих ліній між ними говорить про сприятливі взаємини з однокласниками. В іншому випадку можна говорити про труднощі в побудові контактів з іншими учнями.

  1. Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.

Необхідно прослідити, чи немає протиставлення між ними? Як розташовані фігури вчителя і учня стосовно один до одного?

  1. Зображення навчальної діяльності.

У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа приваблює дитину позанавчальною стороною. Якщо ж немає учнів, вчителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу тварин або людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, він не усвідомлює своєї позиції як школяра.

  1. Колірна гамма. 

Яскраві, життєрадісні тони говорять про благополучний емоційний стан дитини в школі. Похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя і пригнічений стан.

Наибільш типові малюнки див в Додатку 3.

Методики “Будиночки” і “Школа звірів” є проективними  і їх результати інтерпретується тільки разом з результатами інших методик. Якщо результати методик протиречать один одному або характеристики відношень не є ярко вираженими, варто повторити процедуру діагностики індивідуально. 

 

Щоб допомогти дитині відчути себе в школі комфортно, звільнити ії інтелектуальні, особистісні, фізичні ресурси для успішного навчання і повноцінного розвитку необхідно, крім виявлення особливостей психолого-педагогічного статусу кожного школяра, створення системи психолого-педагогічної підтримки всіх першокласників у період їхньої адаптації і здійснення розвивальної, корекційної роботи з дітьми, які мають різні психолого-педагогічні труднощі.

Для  першокласників дуже  важливим є адаптаційний  період. Діти звикають до нових умов життя, будують відносини з однокласниками та іншими школярами. Діти самостверджуються, шукають собі друзів.

Для полегшення адаптації, для розвитку таких рис характеру, як комунікативність, відповідальність, чесність, вміння співпрацювати з іншими дітьми, я пропоную проводити психосоціальні ігри. Проводити їх можна під час «Ранкових зустрічей» та на перервах. Граючись, діти вчаться контролювати свої емоції, всі діти активні, жваві, веселі. Під час проведення таких ігор всі переживають ситуацію успіху, нікого не виключають з гри, кожний учасник важливий для групи, всі розважаються, всім весело. Мої першокласники залюбки гралися в ці ігри. Ігри допомагали нам зняти психологічну напругу, робили наше шкільне життя веселим і цікавим.

Вітер змін

Діти стоять у колі. Вчитель говорить: «До нас прилетів вітер і хоче поміняти місцями тих, хто народився влітку(хто любить мармелад, хто вміє плавати, у кого блакитні очі…)». Діти швидко міняються місцями. Головне завдання  - швидко зреагувати та зайняти місце товариша. Згодом ведучими можуть бути діти, вони самі зможуть придумувати різні завдання.

Доторкнись до…

Діти вільно пересуваються ігровою кімнатою. За командою вчителя: «Доторкнись до…(малюнка білочки, смайлика, іграшки) всі діти мають торкнутися цього предмету. Учні повинні допомогти своїм друзям виконати завдання – присісти, потіснитися так, щоб всі мали змогу доторкнутися до заданого предмету.

Предмет повинен бути достатньо великого розміру та бути досяжним для всіх.

 

Дружнє коло

Вчитель пропонує дітям розійтись по всій кімнаті. Діти вільно ходять, бігають, граються. По команді вчителя(плескання в долоні або інший звуковий сигнал) вчитель називає ім’я одного з учнів. Він зупиняється, а діти створюють навколо нього «дружнє коло». Гра допоможе швидко запам’ятати імена однокласників.

Іменний м’яч

Діти стоять у колі. Ведучий називає когось із гравців та кидає йому м’ч. Гра триває доти, поки м’яч не отримають всі гравці.

Можна ускладнити гру. Дивитися на одного гравця, а називати іншого.

Можна ввести у гру два м’ячі. Тоді у грі буде двоє ведучих. І гравцям треба бути вдвічі уважнішими.

Три команди

Діти діляться на три команди: «За хлопчиків», «За дівчаток», «За дорослих». Кожна команда визначається зі спільними рухами (наприклад, учасники  команди «За дівчаток» буду обертатись, стрибаючі на одній ніжці, учасники  команди «За хлопчиків» - високо підстрибувати на місці, а учасники  команди «За дорослих» - плескатимуть у долоні,піднявши руки над головою). Вчитель називає прізвище та ім’я когось із першокласників (чи учнів,що навчаються у 2 – 4 класах, або ім’я та по - батькові одного із вчителів або працівників школи), а діти, залежно від того, до якої категорії відноситься названа особа, виконують відповідні рухи. Наприклад, якщо вчитель називає: «Катруся Бондар», то діти з команди «За дівчаток» обертаються, стрибаючі на одній ніжці, а потім всі з’ясовують, що це учениця 3 класу, з якою першачки люблять гратися  на перерві.

Імітації «У світі тварин»

Діти стоять у колі. Кожний гравець по черзі робить крок у коло, називає своє ім’я та тваринку, імітуючи її рухи. Наприклад: Іринка – веселий горобчик(махає руками, імітуючи помахи крил). Всі діти повторюють за гравцем. Гра триває доти, поки всі діти не покажуть свої імітації.

Чарівна палиця

Для гри необхідна легенька палиця довжиною 1 метр. Її можна прикрасити аплікацією, чи розмалювати.

Діти стоять у колі. Ведучий  - в середині, тримаючи долонею зверху палицю. Він називає ім’я одного з гравців, залишає палицю і поспішає зайняти місце названого гравця, а гравець, якого назвали, підхоплює палицю та продовжує гру. Гра триває доти, поки всі діти не побувають у ролі ведучого.

 

Додаток 1

Анкета для батьків

Шановні батьки першокласників! 

Інформація, яку Ви повідомите, є конфіденційною і не буде використана  без Вашої згоди.

Просимо Вас відповісти на запропоновані питання. Підкресліть той варіант, який, на Ваш погляд, найбільш підходить до Вашої дитини.

1. Чи з бажанням йде дитина в школу?

              -   немає бажання;   

  • без особливого бажання;     
  • з бажанням, з радістю;
  • важко відповісти.

2. Чи повністю пристосувалася дитина до шкільного режиму?

  • ще ні;
  • не зовсім;
  • в основному так;
  • важко відповісти.

3. Які зміни в самопочутті та поведінці дитини Ви відзначаєте з того часу, як вона пішла в школу? Якщо ці ознаки спостерігалися до школи, поставте галочку зліва, якщо з'явилися зараз – підкресліть.

  • засинає через силу;
  • довго не може заснути, хоча дуже втомилася;
  • раптово просинається вночі, плаче:
  • розмовляє уві сні;
  • довго просинається;
  • вранці сонна  і млява;
  • нетримання сечі;
  • поганий апетит;
  • млява, стомлена, дратівлива, збуджена  після школи;
  • безпричинні болі в животі;
  • часті головні болі;
  • хворіла  у вересні-жовтні;
  • стала смоктати пальці, гризти нігті, кусати губи, колупатися в носі, теребити волосся або багато разів повторювати які-небудь дії;
  • спостерігаються швидкі сіпання (тики) лицьових м'язів, плечей, рук і тому подібне;
  • веде себе як маленька, невідповідно віку;
  • інші зміни _________________________________________________

4. Чи є в даний час у Вашої дитини хронічні захворювання, проблеми із здоров'ям?

  • так__________________________________________________________
  • немає.

5. Опишіть режим дня Вашої дитини:

  • встає в ______ ;
  • до школи йде самостійно;
  • до школи дитину відводить   ______________;
  • відвідує групу продовженого дня з________до_________ ;
  • зі школи  повертається самостійно;
  • зі школи дитину забирає______________в___________ ;
  • відвідує додаткові заняття, гуртки, секції________________раз у тиждень;
  • робить уроки зазвичай у групі подовженого дня з________до________;
  • робить уроки вдома  з_________до__________ ;
  • відпочиває з___________до____________;
  • дивиться телевізор з__________до___________;
  • грає з______________до______________;
  • лягає спати в ___________________ ;
  • Ваша дитина має окрему кімнату______;
  • має своє місце для роботи та ігор в загальній кімнаті_________.

6. Чи часто дитина ділиться з Вами шкільними враженнями?

  • інколи;
  • досить часто;
  • важко відповісти.

7. Який емоційний характер цих вражень?

  • в основному негативні враження;
  • позитивних і негативних приблизно порівну;
  • в основному позитивні враження.

8 . Чи скаржиться дитина на товаришів по класу, ображається на них?

  • досить часто;
  • буває, але рідко;
  • такого практично не буває;
  • важко відповісти.

9. Чи скаржиться дитина на вчителя, ображається на нього?

  • досить часто;
  • буває, але рідко;
  • такого практично не буває;
  • важко відповісти.

10. Чи справляється дитина з навчальним навантаженням без напруги?

  • так;
  • швидше так, чим ні;
  • швидше ні, чим так;
  • ні;
  • важко відповісти.

 11. З якими проблемами, пов'язаними з початком шкільного навчання, Ви зіткнулися?

12. Чи потрібна Вам наша допомога і в чому саме____________________

 

Список використаної літератури:

  1. Марінушкіна О. Діагностика шкільної дезадаптації дітей молодшого шкільного віку / О. Марінушкіна // Діагностичний інструментарій психолога. / Упоряд. Т.Гончаренко. – К. : Шкільний світ, 2008
  2. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. / О.А. Орехова. -  СПб. : Речь,  2002 - 112 с.
  3. Попова И.Н. Роль педагогического фактора в возникновении школьной дезадаптации первоклассников [Електроний ресурс] / Ирина Николаевна Попова // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок”. – Режим доступу:  http://festival.1september.ru/articles/500656/
  4. Косенко Наталія «Узагальнення досвіду "НУШ 1 клас .Адаптація першокласників. Ігри на ранкових зустрічах». – Режим доступу: https://naurok.com.ua/uzagalnennya-dosvidu-nush-1-klas-adaptaciya-pershoklasnikiv-igri-na-rankovih-zustrichah-119477.html#
  5. https://vseosvita.ua/library/adaptacia-persoklasnikiv-do-navcanna-u-skoli-malenki-sekreti-vazlivogo-dosvidu-901.html

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь