Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №2 методичного об’єднання практичних психологів, соціальних педагогів, логопеда

Дата: 26.10.2020 15:28
Кількість переглядів: 803

Психогігієна професійної діяльності педагога  в умовах карантину

Мартинюк Тетяна Олександрівна,

практичний психолог дошкільного навчального закладу 

ясла-садок «Сонечко»

Острожецької сільської ради

 

Психогігієна – це складова частина загальної гігієни, яка охоплює сукупність заходів, щодо збереження та зміцнення психічного здоров'я, що забезпечують найкращі умови для психічної діяльності людини.

Головним завданням психогігієни професійної діяльності педагогічних працівників у надзвичайних ситуаціях (в умовах карантину) має стати розробка заходів щодо підтримання їхнього здоров'я та працездатності, надання консультативної допомоги щодо оптимізації режиму праці, відпочинку тощо.

Так, у дошкільному навчальному закладі ясла-садок «Сонечко» проведено семінар-практикум для батьків «Збереження та зміцнення психічного здоров'я дитини» (09.10.2020 до Всесвітнього дня психічного здоров'я), розроблені рекомендації для батьків та педагогів «Як безпечно вийти з карантину», «Як говорити з дошкільнятами про карантин», «4 правила, щоб вижити під час карантину з дітьми», «Рекомендації щодо організації оптимальної поведінки педагога в умовах дистанційної роботи»,

створена Viber-група для батьків «Психолог ДНЗ» (практичний психолог для батьків ДНЗ «Сонечко»).

Рекомендації щодо організації оптимальної поведінки педагога в умовах дистанційної роботи

  1. Бути «ресурсним дорослим»
  • дбайте про себе, щоб мати змогу піклуватися про інших;
  • організуйте особистий простір;
  • домовляйтеся з родиною про психологічні межі;
  • виділяйте час «тільки для себе»
  1. Позитивне мислення
  • концентруйтеся на позитиві;
  • «якщо ти не можеш змінити обставини, зміни своє ставлення до них» (марк аврелій);
  • знайдіть місце для гумору;
  • переглядайте комедії;
  • слухайте музику;
  • займайтеся улюбленими справами
  1. Інформаційна дієта

Під час пандемії слід зважено користуватися інформаційними ресурсами:

  • переглядайте (слухайте, читайте) інформацію з авторитетних і достовірних джерел;
  • дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, мисліть критично;
  • відокремте те, що знаходиться під вашим контролем, і те, на що ви вплинути не можете
  1. Тайм-менеджмент
  • плануйте ваш день, максимально зберігаючи звичний режим професійної діяльності;
  • ефективним прийомом тайм-менеджменту в умовах карантину може стати матриця ейзенхауера; 

Опис: Як навчити старокласників управляти своїм часом? Організуйте проєкт - Заступник директора школи № 3, березень 2020

Послідовність роботи: спочатку треба  записати усі справи, які потрібно виконати протягом дня, і дати собі відповідь на питання (ця справа термінова? вона важлива? що станеться, якщо я просто зараз її не виконаю? що станеться, якщо я її взагалі не виконаю?). Створювати таку матрицю для визначення пріоритетів треба щодня. Ідеально, якщо квадрат «Важливі термінові справи» буде  порожнім: а це цілком реально, якщо частіше займатися справами квадрата «Важливі нетермінові справи». Особлива увага приділяється  задоволенню своїх першочергових потреб і потреб близьких!

  1. Режим
  • режим праці;
  • режим відпочинку та сну;
  • режим харчування;
  • питний режим (1,5 – 2 літри чистої питної води за добу);
  • онлайн-спілкування з колегами, друзями
  1. Перерва для відпочинку очей

Кожні 2 години роботи з комп’ютером влаштовуємо собі 10-15 хвилинну перерву для відпочинку очей.

У санітарних правилах МОЗ радить робити три типи вправи для очей. Варіант 1

  1. Початкове положення – сидячи, руки на колінах. Закрити очі, сильно напружуючи очні м'язи, порахувати до шести, потім відкрити очі, подивитися вгору на рахунок "сім-вісім", подивитись вниз на рахунок "дев'ять-десять". Повторити п'ять разів.
  2. Початкове положення те ж. Робити кругові рухи очима, фіксуючи погляд в таких положеннях: вниз-вліво-вгору-вправо-вниз. Повторити п'ять разів. Потім також п'ять разів в зворотному напрямку.
  3. Початкове положення те ж. Закрити очі на рахунок "раз-два", відкрити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок "три-чотири". Повторити п'ять разів. Варіант 2
  1. Початкове положення – сидячи. Швидко моргати очима 15 секунд.
  2. Початкове положення – сидячи за 30-35 см від вікна обличчям. Дивитися на точку на склі протягом п'яти секунд, потім перевести погляд на об'єкт за вікном і дивитися ще протягом п'яти секунд. Повторити 10 разів.
  3. Початкове положення – сидячи. Швидко перевести погляд по діагоналі: праворуч вгору – наліво вниз. Потім дивитися прямо у далечінь протягом шести секунд. Швидко перевести погляд по діагоналі: ліворуч-вгору, праворуч-вниз. Потім дивитися в далечінь протягом шести секунд. Повторити чотири-п'ять разів.

Варіант 3

  1. Початкове положення – сидячи. Швидко моргати очима, напружуючи очні м'язи, протягом 15 секунд.
  2. Початкове положення – сидячи, очі закриті. Не відкриваючи очей, перевести погляд наліво на рахунок "раз-чотири", повернутися у вихідну точку. Так само подивитися праворуч на рахунок "п'ять-вісім" і повернутися у вихідну точку. Повторити п'ять разів.
  3. Початкове положення те ж. Не відкриваючи очей, подивитися ліворуч на рахунок "раз-три", потім – направо на рахунок "чотири-шість". Повернути погляд вперед. Повторити п'ять-шість разів. Так само подивитися вгору на рахунок "один-три", потім – вниз на рахунок "чотири-шість". Повернути погляд вперед. Повторити п'ять-шість разів.
  4. Спокійно посидіти із закритими очима, розслабившись 12 секунд.
  1. Враховуйте власні біоритми
  • прислухайтеся до власного організму;
  • виконуйте окремі види діяльності у визначений час, найефективніший для цього
  1. Рухова активність
  • робіть зарядку, фізичні вправи; займайтеся на онлайн-курсах йоги чи медитації, спробуйте самомасаж, контрасний душ, прогулянки у безлюдних місцях
  1. Увага до свого стану (фізичного, емоційного, психологічного)
  • своєчасно звертайтеся за потрібною фаховою допомогою, якщо відчули тривожні для вас емоційні (фізичні) проблеми;
  • опановуйте та застосовуйте методи самодіагностики та саморегуляції емоційного стану;
  • приділяйте увагу своїм почуттям. намагайтеся їх не блокувати. важливо розуміти, що з вами відбувається. не тримайте все в собі. якщо можна діліться своїми думками та емоціями з людьми, які здатні вас підтримати. розмова з іншою людиною допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію по-іншому

Пам’ятайте, у вас є право хвилюватися, до того ж хвилюватись щодо здоров'я та життя свого та рідних – природно, але лише усвідомлюючи це, ви можете розв’язати цю проблему.

Життя значно довше, ніж карантин. Будь-яка пандемія має початок, розвиток, пік та спад. Карантин – це «вимушена зупинка», яка однозначно змінює наші думки, ставлення до багатьох речей, відкриває нові можливості для самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення.

 

Список використаних джерел

  1. Остапенко Ю. Самоменеджмент – запорука особистого й професійного успіху // Практичний психолог: Дитячий садок. – 2020. - № 9. – с.9-14.
  2. Ригель О. Як говорити з дітьми про карантин. Пам’ятка для батьків // Практичний психолог: Дитячий садок. – 2020. - № 05. – с.6-7.
  3. Терещенко Л. Батькам на замітку: інформаційний простір, що є дружнім до дітей. Пам’ятка для батьків// Практичний психолог: Дитячий садок. – 2020. - № 04. – с. 6-8.
  4. Терещенко Л. Виходимо з карантину безпечно // Практичний психолог: Дитячий садок. – 2020. - № 6. – с. 4-6.
  5. Терещенко Л. Спокій VS тривожність: як обрати правильну стратегію у період карантину. Пам'ятка для дорослих // Практичний психолог: Дитячий садок. – 2020. - № 04. – с.4-5.
  6. Терещенко Л. 4 золотих правила, аби вижити під час карантину з дітьми. Пам’ятка для дорослих // Практичний психолог: Дитячий садок. - №04. – с. 9.

 

Психологічна профілактика паніки та засоби її подолання

Якобчук Тетяна Олексіївна,

практичний психолог Острожецького ліцею імені І.Єремеєва

 

           

Проблема пандемії COVID-19 у 2020 р. стала найбільш актуальною у сучасному світі. Психологічна неготовність і тривожність всіх учасників освітнього процесу в сприйнятті такої інтенсивності інформаційного потоку в умовах соціально-економічних змін, динамічної перебудови звичного способу й ритму життя підтвердили необхідність проведення ґрунтовної психологічної і педагогічної роботи.

У зв’язку з пандемією коронавірусу на усіх континентах планети, а також в Україні життя піддається суттєвій трансформації. Значна кількість людей відчувають зрозумілу тривогу, а деякі з них піддаються паніці. Тому виникає потреба у попередженні та подоланні панічних станів.

          На сьогоднішній день, у зв'язку з пандемією, ми спостерігаємо зростання негативних наслідків, зокрема появу панічних настроїв серед населення. Наслідки панічних настроїв і панічної поведінки у суспільстві можуть виражатися у масовій депресії, підвищенні рівня смертності та зниженні народжуваності. Звідси виникає потреба у висвітленні закономірностей виникнення панічної поведінки у людей, а також шляхів її запобігання та припинення. Важливість та актуальність цього питання зумовлена незнанням людей шляхів подолання паніки та невмінням контролювати себе. Адже, як свідчить практика, лише 12-15 % осіб знають, що робити, а решта зазвичай виявляють розгубленість, панікують, плачуть або впадають у ступор [3].

Феномен паніки має складний характер, що зумовлений раптовістю її виникнення, а також складністю в ситуації паніки залишитися спостерігачем, самотнім, беззахисним, оскільки будь-яка людина, яка опинилася «всередині» групової паніки, в тій або іншій мірі піддається їй.

Під поняттям паніка слід розуміти один з видів поведінки натовпу, який знаходиться в умовах поведінкової невизначеності, в підвищеному емоційному збудженні від безконтрольного почуття страху. Згідно з думкою вченого В.М. Бехтерєва [2], паніка нерозривно пов'язана з інстинктом самозбереження, який проявляється у особистості незалежно від її інтелектуального рівня та є сигналом тривоги в небезпечній ситуації. В основі паніки знаходиться страх – тривога, що виникає як результат переживання безпорадності перед реальною чи уявною небезпекою, породження некерованої, нерегульованої поведінки людей, іноді з повною втратою самоконтролю, нездатністю реагувати на заклики, з втратою почуття обов'язку і честі. Варто відзначити, що страх, який охоплює натовп в хвилини дійсної або уявної небезпеки, має заразливий характер.

Це явище є проявом групового афекту страху. При цьому первинним є індивідуальний страх, який виступає передумовою, підґрунтям для групового страху. Враховуючи це, варто розрізняти індивідуальну та групову паніку. Незважаючи на форму паніки (індивідуальна чи групова), вона може бути різною за глибиною, ступенем панічного зараження свідомості: легка (людина зберігає майже повне самовладання і критичність, при цьому спостерігається легкий подив, заклопотаність, напруга), середня (характеризується значною деформацією свідомих оцінок того, що відбувається, зниженням критичності, зростанням страху, схильністю до зовнішніх впливів) та повна паніка (паніка з відключенням свідомості, що характеризується повною неосудністю та втратою свідомого контролю своєї поведінки).

Паніка – це певний емоційний стан, що є наслідком дефіциту інформації про яку-небудь новину, або надлишку цієї інформації [1]. Виникнення панічних станів пов’язане з різними характеристиками людей. Жінки і діти частіше піддаються паніці, так само як і люди з низьким соціальним та майновим статусом. Водночас, високий рівень освіченості та інформованості людини сприяє гальмуванню розвитку панічних станів і навпаки.

Серед передумов виникнення паніки визначають такі, як: фізіологічні причини (депресія, втома, голод, безсоння, стрес, наркотичне сп'яніння, які роблять людей слабкими фізично і психічно, знижують їх здатність швидко і правильно оцінити ситуацію), психологічні передумови (відчуття болю, здивування, невпевненість, страх, жах, почуття ізольованості, безсилля), соціально-психологічні передумови (загальна напруженість в суспільстві, відсутність групової солідарності, цілісності, єдності групи, втрата довіри до керівництва, дефіцит інформації, панічні чутки).

Розглянемо динаміку виникнення та розгортання паніки. Спершу для виникнення паніки необхідний стимул, який повинен бути досить інтенсивним, тривалим та повторюваним, щоб привернути увагу людей до себе і викликати емоційний стан страху. На шокуючий стимул починають реагувати окремі індивіди, присутні в конкретній соціальній групі людей, найчастіше це діти та жінки. Саме вони стають джерелом страху, який передається іншим, відбувається взаємна індукція і нагнітання емоційної напруги. Після цього люди остаточно втрачають самоконтроль і починається панічна атака. Кульмінація настає в момент психічного перенапруження у людей. Отже, спочатку шокуючий стимул, потім – різкий переляк, відчуття сильної несподіваності та шоку, що і викликає хаотичні індивідуальні, абсолютно безладні спроби якось зрозуміти, проінтерпретувати подію. Все це посилює інтенсивність страху за психологічним механізмом циркулярної реакції [3].

У стані паніки відбувається гальмування великих ділянок кори головного мозку, що зумовлює зниження свідомої активності. Внаслідок цього спостерігається неадекватність мислення, викривлена емоційність сприйняття, гіперболізація небезпеки. На виникнення та перебіг панічного стану в людини впливають такі чинники, як: інтенсивність і особливості дії подразника; психологічна надійність (стійкість до перенапруження, небезпеки, оптимальний рівень тривожності, стриманість в емоціях, врівноваженість, розвиненість певних психофізіологічних якостей та особливостей психічних пізнавальних процесів; психологічна підготовленість (тренованість); функціонально-психологічний стан організму (соматичних захворювань та психічні травми).

Паніка може виражатися в різних формах:

- масова втеча (втікання людей від небезпеки, що їх лякає; люди не усвідомлюють куди й чому вони тікають, їх миттєво охоплює сильне почуттями жаху і страху, хаотичні, безладні дії, здійснення неадекватних вчинків);- панічні настрої (психологічний стан за якого емоційне бере гору над раціональним, дії не завжди адекватні загрозі, рухи та вчинки в такому стані непередбачувані або слабо піддаються прогнозуванню).

Паніка пов’язана з інстинктом самозбереження, тому цілком природно, що у момент небезпеки у людини виникає природне відчуття – відчуття страху. На його основі з’являються неспокій, нервування, слабкість, безсилля, нерухомість, виникає прискорене серцебиття, пульсація в животі, задишка і пітливість. Цей стан супроводжується істеричною реакцією, нездатністю до дій, відмову людини від опору.

Можна навести загальні засоби поведінки людини в таких ситуаціях: імпульсивність, пасивність та активність. При імпульсивному способі реагування людина бурхливо, емоційно переживає, реагує на ситуацію неадекватно і, як правило, зазнає фіаско. При пасивному способі реагування людина немов би відключається, відсторонюється від ситуації, впадає в емоційно заморожений стан. При активному способі реагування поведінка людини характеризується ініціативністю, пошуком виходу з такого становища, прагненням подолати наявні труднощі, знайти точку опори в собі та в інших.

З урахуванням викладеного вище, назвемо основні зміни в психічних процесах та поведінці людини, яка перебуває в паніці:

- когнітивна сфера: відбувається порушення відчуттів, уваги, мислення, пам'яті, сприйняття; знижується критичність мислення; порушується координація рухів; погіршується сприйняття оточуючої дійсності; з’являються порушення процесів ухвалення рішення, контролю, регуляції станів;

- соматовегетативні прояви: порушення сну, апетиту; головокружіння; зниження ваги (чи підвищення), енергетичного тонусу; збліднення або почервоніння особи; потовиділення; сухість у роті; напруга в м'язах; тремтіння кінцівок та голосу; млявість;

- емоційна сфера: тривога; страх, крайнім вираженням якого є жах; панічний стан; необґрунтована агресія; гнів; відчуття провини; туга, пригніченість, апатія; втрата довіри до людей та до світу.

Засоби подолання паніки в період пандемії

Важливим для людини у подоланні паніки є здатність: розрізняти справжню й уявну небезпеки, приймати швидкі рішення, оцінювати людей, постійно і безперервно контролювати себе, правильно визначати свої можливості і намагатися знайти вихід, навіть, з безнадійної ситуації.

Спершу потрібно спробувати заспокоїтися самому та зорієнтуватися в ситуації, яка виникла. Насамперед слід з'ясувати, наскільки ця загроза реальна і чи можливо її уникнути. Після оцінки ситуації потрібно спробувати знайти раціональний вихід із неї. В ситуації паніки людині доцільно спробувати вжити заходи, які будуть спрямовані на допомогу собі, власне виживання, виживання близьких їй людей та докласти максимальних зусиль щоб допомогти іншим. Дуже важливо контролювати дихання, що дасть можливість людині заспокоїтися й мобілізувати свої сили. При цьому необхідно також бути твердим і рішучим; проявляти наполегливість і працездатність; проявляти вміння підкоритись вимогам групи або зовнішнім обставинам; не поспішати, давати собі час на відпочинок; не здаватись завчасно.

З метою подолання паніки в практиці роботи працівника психологічної служби можна використовувати: переконання (якщо є час), категоричний наказ, пояснення неістотності небезпеки. Найголовніше для подолання паніки – знизити загальну інтенсивність емоційного зараження, вивести людей з-під гіпнотичного впливу стану і раціоналізувати, індивідуалізувати психічну діяльність.

Підбір засобів подолання паніки залежить від того, кому потрібно допомогти.  Як показує практика введення карантину, діти відчували дискомфорт, тривогу, навіть страх тоді, коли закрились школи і не можна було  зустрічатися з друзями. Наше завдання в роботі з ними – допомогти висловити свої емоції. Кожна дитина потребує індивідуального підходу, але фахівці згодні з тим, що багатьом допомагають ігри, малювання та інші види творчих занять. Діти відчувають велике полегшення, коли у них є можливість поділитися своїми побоюваннями в атмосфері доброзичливості. Саме тому, головна рекомендація для батьків може бути такою: «Проводьте з своїми дітьми більше часу!». А якщо батьки і близькі змушені в силу обставин передоручити турботу про дітей іншим, то необхідно забезпечити регулярне спілкування з рідними не менше двох разів на день, по можливості з використанням каналів звукового або ще краще – відеозв’язку.

Бажано підтримувати звичний режим дня або за потреби встановити новий. Головне – це регулярна поінформованість і передбачуваність. Батькам доцільно обговорювати з дитиною поточні новини про поширення інфекції, роз'яснюючи інформацію з урахуванням вікових особливостей.

Дуже важливо враховувати батькам та педагогам те, що багато дітей пильно спостерігають за реакцією дорослих на кризу! Якщо дорослий занадто схвильований, дитині передається це хвилювання.

Не меншої уваги вимагають і літні люди, які в рамках сімейного спілкування в умовах карантину можуть «заражати» дітей панікою. Порушення звичайного графіку, ізоляція і карантинний спосіб життя здатні підвищити рівень стресу в зрілої людини,  викликати дратівливість і відчуття тривоги. З метою уникнення цього, рекомендується розповідати людям похилого віку про те, що відбувається і про засоби захисту від інфекції. У разі необхідності слід знову і знову повторювати ці факти в доступній формі, виявляючи при цьому терпіння і повагу.

Зважаючи на вимоги сьогодення, психологічною службою Острожецького ліцею імені І. Єремеєва в 2020 – 2021 н. р. заплановано проведення значної кількості просвітницько-профілактичних заходів, спрямованих на розвиток навичок стресостійкості та психологічної гнучкості в учасників освітнього процесу в умовах швидкої трансформації освіти. Зокрема, в рамках Всеукраїнського дня психічного здоров’я (10 вересня) проведено години психолога «Я це Я», просвітницькі вправи-бесіди «Храм здоров’я», «Як уникнути стресу в період пандемії» тощо. Досить цікаво та результативно проводилася загальношкільна психологічна акція «Подаруй усмішку», в якій брати участь не лише здобувачі освіти, а й педагоги. Для вчителів було розроблено пам’ятку «Як подбати про психічне здоров’я в період пандемії».  Ми плануємо продовжувати роботу над даною темою протягом року і надалі.

Рекомендації  для уникнення панічних настроїв в період пандемії

  • намагайтеся не зациклюватись на ситуації карантину;
  • зведіть до мінімуму споживання новин, які викликають у вас почуття тривоги;
  • користуйтеся тільки перевіреними джерелами. Наприклад, спробуйте підключатися до надійного джерела новин два рази в день у встановлений час, щоб перебувати в курсі подій, але не піддавати себе спонтанним інформаційним атакам.
  • намагайтеся триматися подалі від чуток і приймати до відома лише факти – це допоможе подолати почуття страху та не панікувати.
  • І головне, піклуйтеся один про одного!

 

Отже, з метою збереження психічного здоров’я та запобігання наслідків впливу стрес-факторів у карантинних умовах доречним є навчання прийомам психічної саморегуляції, психологічної самодопомоги. Це дозволить уникнути чи зменшити прояв негативних психічних станів, панічних настроїв, а також допоможе зробити більш контрольованими поведінкові реакції серед учасників освітнього процесу.

 

Список використаних джерел

  1. Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений. Москва: Аспект Пресс, 2001. 384 с.
  2. Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологии. Москва: Наука, 1994 г. 400 с.
  3.  Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя ; [координатор інтернет-посібника В.В. Рибалка ; колектив авторів]. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. 243 с.
  4. Слюсар А. В. Соціально-психологічні дослідження панічних станів. URL: http://www.tpal.com.ua/spase/psyhsl/doc/info/4.pdf

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь