Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання методичного об’єднання ЗДВР та педагогів-організаторів з теми «Стратегічні напрямки виховання у вимірах сьогодення»

Дата: 06.10.2020 16:00
Кількість переглядів: 1826

Секція «ЗДВР та педагогів-організаторів»

Ознайомлення з нормативно – правовими документами на 2020/2021н. р.

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у освітніх закладах у 2020/2021 н.р.

Про проведення Першого уроку у 2020/2021 н.р. та ін.

27 серпня 2020 року (дистанційно)

Керівник МО Вакуліч Н.В.

(з матеріалів серпневих студій РОІППО)

Морально-духовне становлення дітей та учнівської молоді, їх підготовка до активної, сповненої особистісної сутності життєдіяльності є важливим складовим розвитку Української держави. Пріоритетною умовою повноцінного становлення особистості є доцільно організований освітній процес. Отже ,забезпечити якісний освітній процес школи є головним завданням педагога – класного керівника, на якого покладається відповідальність за становлення і виховання учня-лідера, який здатен реалізувати себе в життєвому просторі.

Перед ними постає завдання : виховати громадянина-патріота, формувати громадську активність дітей та підлітків, які люблять свій народ, Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, виробити імунітет до негативного впливу соціального середовища.

Реформа Нової української школи передбачає, що вчителі, батьки та учні є партнерами у освітньому процесі. В основі ідей Нової української школи — виховання, що ґрунтується на цінностях.  Щороку МОН пропонує свої варіанти тем для першого шкільного заняття. Теми не є обов’язковими та можуть коригуватись вчителем, адже Закон про освіту гарантує закладам освіти та вчителям академічну свободу і тему Першого уроку вчитель обирає самостійно. Однак, важливо, щоб початок нового 2020-2021 року налаштував дітей на навчання. Обираючи тему, орієнтуйтеся на вік школярів та актуальність. При проведенні ціннісно орієнтованих уроків слід уникати формалізму й заорганізованості, дати можливість дітям висловити думку, поділитися своїм внутрішнім світом. Можна провести урок, який нагадає учням про важливі цінності, присвятити урок до Року математичної освіти. Також не зайвим буде нагадати дітям про важливість дотримання санітарно-гігієнічних норм у період карантину. 

 Прем’єр-міністр Денис Шмигаль рекомендує провести перші уроки у просвітницькому форматі щодо COVID-19.

Актуальні питання виховної роботи в області

Нормативні документи:

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (стаття №12, 53)

Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IХ

«Концепція Нової української школи» (схвалена рішенням Колегії МОН України від 27.10.2016)

Новий Державний стандарт початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87)

«Про Стратегію національно-патріотичного виховання» (Указ Президента України від 18.05.2019 № 286/2019)

«Про затвердження плану заходів на 2019-2022 роки з реалізації Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №171-р)

«Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1038)

«Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»   (Указ Президента України від  20.05.2020  № 195)

 

 

 

Інформаційно-методичні матеріали МОН України:

Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році.

Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо   формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок.

 

Нова українська школа.

Формула нової школи складається з дев’яти ключових компонентів, одним із яких є:

наскрізний процес виховання, який формує цінності .

Виховний процес є невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності.

Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.

  Сім'я є й залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення та несе відповідальність за створення належних умов для цього. Саме вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження й передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей наступним поколінням.

  Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальними в сучасних умовах, ці питання унормовані в таких нормативно-правових актах України щодо прав, обов'язків та відповідальності батьків за виховання дітей:

  Закон України «Про освіту», стаття 55. Права та обов'язки батьків здобувачів освіти;

  Закон України «Про охорону дитинства», стаття 12. Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини;

  Цивільний кодекс України, стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

  Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей;

  Кримінальний кодекс України, стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування;

  Сімейний кодекс України, стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав, тощо.

 

Ціннісні орієнтирі сучасної української школи

морально-етичні (гідність, рівність, справедливість, толерантність, культурне різноманіття, турбота, чесність, довіра та ін.);

соціально-правові (верховенство права, нетерпимість до корупції, патріотизм, екологічно-етична цінність, соціальна відповідальність та ін.);

особистісно-зорієнтовані (самореалізація, лідерство, свобода, відповідальність та ін.).

 

Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол No 6 від 02 липня 2018 року) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол No 7 від 26 вересня 2018 року) буде в нагоді педагогічним працівникам, класним керівникам, вихователям, адміністрації закладів освіти, щоб усвідомити сучасні виклики виховання та його головні засади, базові моральні цінності сучасного виховання, з обов’язковим урахуванням вікових  особливостей учнів.

Програма національного виховання в закладах освіти рівненщини на 2020-2025 роки

Керуючись Концепцією реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та розпорядчими документами, рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо упровадження освітньої реформи та на виконання плану роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2020 рік була проведена робота щодо розробки регіональної програми. Мета Програми – забезпечення взаємодії учасників освітнього процесу  з соціальним і природнім оточенням засобами організації проєктної діяльності, яка  формує та розвиває  цінності особистості як соціальні  динамічні якості, що представляють собою об’єктивне ставлення до предметів і явищ  навколишньої дійсності.

Цінності – це вихована у свідомості особистості значущість тих чи інших дій, предметів, людських якостей, явищ, процесів  і сприйняття їх як мети  життя.

 

Програма розрахована на 5 років. Вона комплексна, охоплює весь виховний процес. У Програмі передбачено одночасне розв’язання  декількох виховних завдань на основі єдності та взаємозв’язку всіх груп цінностей і  певного взаємовідношення і взаємозалежності обумовленості виховних впливів. За груповими цінностями відібрано 7 компонентів програми: загальнолюдські цінності,духовні цінності, національні цінності, особистісні цінності, громадянські цінності, родинні цінності, екологічні цінності.

 Методичні рекомендації щодо створення

безпечного освітнього середовища

1. На сайті закладу освіти або його засновників має бути розміщена інформація:

− правила поведінки здобувачів освіти в закладі (інфографіка або інформація, поділена на блоки з підзаголовками);

  • порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (інформація, поділена на блоки з підзаголовками + зразок заяви або інфографіка-алгоритм + зразок заяви);
  • порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (інфографіка-алгоритм, інформація, поділена на блоки з підзаголовками або PDF-файл);
  • план заходів, які спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (документ може бути поданий у вигляді якісної скан-копії чи PDF-файлу). (Примітка: до початку навчального року).

Вимоги до заходів: спрямованість на створення безпечного освітнього середовища; конкретність, вимірюваність; залученість всіх учасників освітнього процесу.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі, яка є доцільною та відповідає тимчасовим рекомендаціям Головного державного санітарного лікаря щодо протиепідемічних заходів у закладах освіти. Крім того, до плану можуть бути включені: діяльність гуртка  «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», функціонування служби порозуміння, робота з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.

У закладі має бути створена Комісія з розгляду випадків булінгу. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі і скликається, якщо надходить заява або повідомлення про випадок булінгу упродовж трьох робочих днів після повідомлення. Комісія складається з голови, заступника, секретаря (обов’язки секретаря може виконувати, хтось із членів), та не менше 5 членів. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні працівники), психолог та соціальний педагог закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для молоді. До участі в засіданнях комісії можуть долучатись батьки неповнолітніх сторін булінгу, а також самі діти. Мета роботи комісії припинити булінг та відновити нормальні стосунки в колективі. Комісія вивчає всі матеріали, щодо випадку та приймають рішення про наявність або відсутність обставин, що вказані у заяві. У разі підтвердження таких обставин визначаються причини булінгу, розробляються заходи  виховного впливу щодо сторін булінгу. Заходи виховного впливу – це заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу та забезпечують корекцію їхньої поведінки. До повноважень комісії входить також моніторинг ефективності заходів щодо усунення булінгу, заходів виховного впливу. Надання рекомендацій для педагогічних працівників, батьків.

Заяви про випадок булінгу адресуються керівнику закладу освіти. Вони можуть бути в письмовій чи усній формі, в тому числі з використанням електронних засобів зв’язку. Після отримання заяви чи повідомлення керівник упродовж доби має повідомити про випадок територіальний орган чи підрозділ Національної поліції, одного з батьків потерпілої дитини, за потреби викликає бригаду медичної допомоги,  повідомляє службу у справах дітей, повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу.

Організація роботи педагогічних працівників з протидії домашньому насильству має включати:

  • профілактику насильства, що передбачає активну роботу з батьками дітей та за участю дітей. Профілактичні заходи повинні включати обговорення моделей конструктивного вирішення сімейних проблем, можливість звернення за допомогою до фахівців тощо;
  • адекватне реагування на ситуацію домашнього насильства: поговоріть з дитиною, емоційно підтримайте. За необхідності зверніться до лікаря. Не відправляйте дитину додому, якщо вона боїться туди повертатися. Влаштуйте її на тимчасове перебування до родичів. Повідомте про випадок уповноважену особу в закладі освіти за її відсутності керівника, психолога. Не пізніше однієї доби необхідно повідомити  службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

Заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освіти та їх батьків з питань протидії торгівлі людьми, навчають моделям безпечної поведінки, толерантного ставлення до потерпілих від насильства.

Профілактика правопорушень та злочинності має здійснюватись через використання усіх педагогічних засобів: застосування активних форм, методів роботи з дітьми (тренінги, ігри, квести, проекти, тижні правових знань та ін.), активне залучення учнівського самоврядування. Важливо формувати в дітей відповідальне ставлення до своїх вчинків, розвивати емоційний інтелект, критичне мислення. Великий потенціал щодо такої роботи мають навчальні предмети: правознавство, історія. Важливо налагодити співпрацю з батьками дітей,  соціальним педагогом і психологом закладу, підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України, службами у справах дітей, соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді тощо.

Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних і психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного процесу закладу освіти.

  •  

У закладі освіти має бути організований інформаційний куточок, де має бути розміщена контактна інформація про керівника, уповноважену особу, педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов'язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров'я, а також захисту прав та інтересів дитини, а також телефони «гарячих ліній». Така ж інформація може бути розміщена і на сайті закладу освіти.

Нормативно-правові документи

  1. Закон України «Про освіту».
  2. Закон України «Про загальну середню освіту».
  3. Закон України «Про охорону дитинства».
  4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
  5. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
  6. Закон України «Про протидію торгівлі людьми».
  7. Указ Президента України «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі» від 25 травня 2020 року № 195.
  8. Наказ Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 за №1646.
  9. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти» від 26.02.2020 року №293.
  10. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами» від 02.10.2018 №1047.
  11. Лист Міністерства освіти і науки України «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» від 20 липня 2020 року № 1/9-385.
  12. Лист Міністерства освіти і науки України «Роз'яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646» від 13.04.2020 р. № 1/9-207.
  13. Лист Міністерства освіти і науки України «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству» від 18.05.2018 №1/11-5480.
  14. Лист Міністерства освіти і науки України «Методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю» від 18.05.2013 № 1/11-5480.

                      Упровадження STEM у закладах освіти

  1. 05 серпня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. Концепція спрямована на широкомасштабне впровадження STEM-освіти на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти [1].

.

Пріоритетні напрями роботи з національно-патріотичного виховання.

Мета національно-патріотичного виховання - становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Завдання:

підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;

  • усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
  • сприяння набуттю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності  громадянського  суспільства, спілкуватися з  соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів.

Формування національно-культурної ідентичності школярів.

Проблема формування національно-культурної ідентичності школярів є пріоритетним завданням сучасного виховання, що відіграє значну роль у процесі націєтворення та консолідації української модерної нації. У цьому плані сім’я і батьки мають незаперечний вплив на рівень сформованості національно-культурної ідентичності дітей та закладають фундамент їхніх уявлень про себе, національну приналежність, ставлення до своєї та інших культур. Від того наскільки сформована у батьків національно-культурна ідентичність залежить її формування у дітей, так само як і проблеми з її сформованістю будуть позначатися на уявленнях і переконаннях дітей. До болючих проблем формування національно-культурної ідентичності у сім’ї можна віднести розмиту національно-культурну ідентичність, небажання послуговуватися рідною мовою у побуті і громадських місцях, орієнтація на цінності інших культур, емігрантські настрої та навіть відмова від своєї ідентичності та ототожнення себе з іншою культурою.

Важлива роль у цьому плані відводиться позакласній роботі закладів загальної середньої освіти, які володіють відповідними виховними можливостями. Важливе значення у реалізації завдань формування національно-культурної ідентичності підростаючого покоління відіграє ефективне використання новітніх форм, що забезпечують діяльнісний аспект навчально-виховного процесу. Активні та інтерактивні методики сприяють формуванню громадянознавчих умінь і навичок школярів і збагаченню їхнього соціального досвіду.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь