Матеріали засідання методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики

Дата: 06.10.2020 15:21

Кількість переглядів: 3137

    Ознайомлення та обговорення інформаційно-методичних листів Міністерства освіти і науки України «Про вивчення математики, фізики та інформатики в 2020-2021 н.р.»».

                                                           Вайнер Ірина Василівна, керівник МО

                                    вчитель фізики та математики   Уїздецької ЗОШ І – ІІІ ст.

Діяльність методичного об’єднання вчителів фізико – математичного циклу та інформатики спрямована на підвищення професійної майстерності кожного педагога, на розвиток творчого потенціалу членів МО, впровадження Концепції «Нова Українська Школа».

Методичне об’єднання вчителів математики, фізики та інформатики буде працювати над проблемою: «Формування та розвиток життєвих компетентностей особистості при вивченні предметів фізики, математики та інформатики».

Мета:

• спрямовувати підвищення якості знань, практичну спрямованість навчання з метою успішної соціалізації учнів у суспільстві, розвивати пізнавальні та творчі здібності кожного учня та учителя.

     - реалізовувати наскрізні лінії ключових компетентностей на уроках відповідно до нових навчальних програм з метою формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях;

     - посилити роботу вчителів щодо оволодіння нормативно-правової бази в галузі освіти. Своєчасно та в повному обсязі опрацьовувати норми законодавства в галузі освіти та керуватись ними в повсякденній роботі;

     - впроваджувати в систему своєї роботи передовий досвід кращих вчителів та працювати над підвищенням свого методичного рівня викладання навчальних предметів.

У 2020 – 2021 навчальному році особливу увагу необхідно звернути на епідеміологічну ситуацію і в роботі керуватися листом Міністерства освіти і науки України №1/9 – 420 від 05.08.2020р. «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році». При викладанні предметів дотримуватися листа Міністерства освіти і науки України №1/9-430 від 11.08.2020р. «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

У 2020/2021 навчальному році вивчення математики здійснюватиметься за такими програмами:

1.  у 5-9 класах - за навчальною програмою «Математика. 5-9 класи.
   Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженою
   наказом МОН України від  07.06.2017 № 804.
2.  у 8-9 класах із поглибленим вивченням математики - за «Навчальними програмами для поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженими наказом МОН України від 17.07.2013 № 983 (авт.: M. І. Бурда, М. Ф. Городній, Д. А. Номіровський,

1. В. Паньков,Н. А. Тарасенкова,М. В. Чемерис,О. Швець, M. С. Якір) 

3) y 10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства від 23.10.2017 № 1407.

Наголошую, що семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню впродовж вивчення теми (окрім оцінки за ведення зошитів). Нормативними документами щодо вивчення математики не передбачено виставлення семестрової оцінки як середнього арифметичного поточних оцінок. Також не передбачено виставлення річної оцінки як середнього арифметичного семестрових оцінок. При виставленні семестрової / річної оцінки слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів із предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

В умовах очного та дистанційного навчання перевірку знань можна здійснювати за допомогою сервісів «Google Classroom», «На урок», «Всеосвіта».

Залежно від видів письмових робіт виділяються зошити, які зберігаються в класі, та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти. Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці ставиться «н», а тематична оцінка виставляється на основі поточних та самостійних робіт. Корекційна робота (робота над помилками) проводиться учнями в робочих зошитах під час перебування в навчальному закладі.

При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання.

Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються:

• у 5-6 класах - не рідше, ніж один раз на два тижні;
• у 7—11 класах - не рідше, ніж один раз на місяць.

Оцінка за ведення зошитів виставляється в класний журнал, але не враховується при виведенні тематичної.

Нагадую, що згідно з Наказом МОН України від 17.05.2005 № 297 «Про подолання проявів бюрократизму в освіті» розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру та форму.

Основним документом при укладанні календарно-тематичних планів є програма, проте вчитель може використовувати авторське планування із зазначеною орієнтовною кількістю контрольних робіт і передбаченою кількістю тематичних оцінювань. Рекомендацій МОН України щодо кількості тематичних оцінювань із математики в останні роки не було.

Ураховуючи той факт, що завершення 2019/2020 навчального року відбулося в умовах дистанційного навчання, МОН України рекомендує «під час календарно-тематичного планування збільшити тривалість проведення повторення, узагальнення і систематизації вивченого за попередній рік. Протягом першого-другого тижнів очного навчання провести діагностувальні (без бального оцінювання) роботи з метою виявлення навченості здобувачів освіти та їх готовності до подальшого усвідомленого опанування програмового матеріалу. За результатами діагностики спланувати матеріал для повторення, узагальнення і систематизації, водночас забезпечивши диференціацію й індивідуалізацію цієї роботи».

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, зокрема з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Указом Президента України від 30.01.2020 №31/2020 2020/2021 навчальний рік оголошено Роком математичної освіти в Україні. Упродовж нього МОН України планує «впровадити найбільш нагальні й потрібні дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна кожному з нас у повсякденному житті».

У 2020/2021 навчальному році наказом МОН України від 9 червня 2020   № 777 передбачено проведення конкурсу «Учитель року - 2021» в номінації «Математика».

Конкурс проводитимуть в три тури:

• перший - у листопаді 2020 року;
• другий - у грудні 2020 року - лютому 2021 року;
• третій - у квітні 2021 року.
• Реєстрація педагогічних працівників для участі в Конкурсі відбуватиметься з 14 вересня по 04 жовтня 2020 року. Конкурс проводиться з метою підвищення престижності професії вчителя, виявлення й підтримки талановитих педагогічних працівників.

У 2020 – 2021 навчальному році з фізики ми продовжуємо працювати за програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України, а зокрема:

1. 7 – 9 класи – Фізика. Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України №804 від 07.06.2017р.

2.  10 – 11 класи - Фізика. Рівень стандарту та профільний рівень (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.).

3. Астрономія. Рівень стандарту та профільний рівень (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.С.). , затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ № 1539 від 24.11 2017).

Ті заклади освіти, що обрали навчальні програми  «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М. та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. С. в робочих навчальних планах і журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія».

У додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «Фізика», «Астрономія». При цьому для державної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «Фізика».

Вибір навчальних програм з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і навчальному плані.

Календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

В цьому навчальному році календарне планування дещо відрізняється від планування попередніх років в зв’язку з тим, що на початку навчального року введено розділ “Повторення та узагальнення вивченого матеріалу», який учні вивчали дистанційно в 2019-2020 навчальному році під час карантину. Оскільки дистанційне навчання в школах проводилось по різному і лише вчитель орієнтується, який матеріал був опрацьований учнями краще, а який гірше,  тому на початку календарного планування 8 – 11 класів необхідно провести певну кількість уроків за попередній рік, які потребують повторення і узагальнення. Відповідно на цю кількість годин скоротиться час на вивчення матеріалу відповідного класу,  тому окремі уроки вчителю необхідно об’єднати або вилучити певну кількість уроків розв’язування задач.

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

 Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв’язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити  учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належати: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи.

Відповідно до інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 496 від 03.06.2008, тематична оцінка  виставляється до класного журналу в колонку з написом  «Тематична»   без зазначення дати.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр»,  а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семестрової та річної оцінки слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка  виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться

Річна оцінка  виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без  зазначення дати  не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр і не пізніше  6 робочих днів після завершення ІІ семестру, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

У програмі для 7-9 класів у змісті навчального матеріалу відсутні навчальні екскурсії, хоча у пояснювальній записці до програми звертається увага на важливість цієї роботи. Тому доцільність проведення екскурсій в позаурочний час вирішує вчитель.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5 – 11 класах № 1/9 – 529 від 27.12. 2000 р.  Потрібно звернути увагу на такі  моменти:

- у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики.

- кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних (експериментальних) робіт);

- контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

- зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року.

- бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.

     Нагадую, що в перелік основних документів кабінету входять: Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики;  Паспорт кабінету фізики;   Журнал проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності;  Інструкція з безпеки для кабінету фізики; Інвентарна книга; Матеріальна книга.

  Згідно наказів та матеріалів  проводяться такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у  кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в  кабінеті;

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку;

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з  учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена наказом директора освітнього закладу і повинна оновлюватись не рідше як один раз на 5 років.

Дистанційне навчання

Враховуючи проблеми, з якими зіткнулися вчителі під час організації дистанційного навчання, акцентуємо увагу на окремих моментах, щоб вчителі могли впроваджувати його елементи впродовж звичайного навчання.

Зокрема, дистанційне навчання дасть результати, лише якщо буде посильним для всіх учасників освітнього процесу.

У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього матеріалу вчителем. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним.

Основними формами онлайн-комунікації є:

Відеоконференція - це конференція в режимі реального часу онлайн. Учитель й учні можуть бачити одне одного, учитель має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом.

Форум - найпоширеніша форма спілкування вчителя й учнів у дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений певній проблемі або темі. Модератор форуму реалізує обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією.

Чат - спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативної комунікації людей через інтернет. Найбільш поширений - текстовий чат.

Електронна пошта - це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді.

Анкетування (тести) - для поточного контролю в ході дистанційного навчання. Анкета є достатньо гнучким інструментом, оскільки питання можна ставити безліччю різних способів.

Соціальні мережі, служби обміну миттєвими повідомленнями та мобільні застосунки на кшталт Viber дозволяють створювати закриті групи, спільноти, чати, вести обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

Простір для організації дистанційного навчання має забезпечувати такі функції: проведення онлайн-уроків; доступ до різноманітних електронних навчальних матеріалів; отримання робіт учнів (тести чи виконані практичні завдання в зошитах); оцінювання та зворотний зв’язок щодо виконаних робіт; можливість поставити питання та отримати відповідь поза межами онлайн-уроку.

Усі ці моменти учитель може реалізувати, виходячи з можливостей освітнього закладу, своїх можливостей та можливостей учнів з точки зору забезпечення комп’ютерною технікою, засобами зв’язку, підключенням до мережі Інтернет. В зв'язку з цим неможливо надати уніфіковані рекомендації щодо проведення дистанційного навчання, а вчитель сам повинен його організовувати, враховуючи специфіку свого освітнього закладу.

У 2020–2021 навчальному році вивчення інформатики в основній та старшій школі закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальними програмами, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України(див. таблицю):

Навчальні програми для вивчення інформатики в основній

та старшій школі закладів загальної середньої освіти

У 2020–2021 навчальному році за новою навчальною програмою з інформатики, призначеною для учнів, що вивчали інформатику у 2–4 класах, вперше навчатимуться учні 9 класів. Це є продовження так званого другого рівня (8-9 класи) за новою програмою для 5-9 класів (перший рівень був для 5-7 класів). Другий рівень передбачає завершення повноцінного формування ключових та предметних ІТ-компетентностей. На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття відомих 10 ключових компетентностей в курсі інформатики. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.

Сьогодні навчальні заклади України на шляху до кардинальних змін. Не є виключенням і предмет «Інформатика» та найважливіший його розділ «Основи алгоритмізації та програмування». Оволодівши необхідними знаннями та навичками в області алгоритмізації та програмування, у людини з’являється можливість створювати власні та вдосконалювати існуючі доробки у сфері інформаційних технологій. Виходячи з означення інноваційного потенціалу, алгоритмізація та програмування може використовуватись у навчально-виховному процесі як один із засобів для підвищення інноваційного потенціалу особистості як вчителя, так і учня.

Під час вивчення інформатики в учнів має розвиватися алгоритмічне, структурне, логічне, критичне мислення, а також творчі здібності. В той час як розвиток логічного і критичного мислення, а також творчих здібностей не є завданням винятково курсу інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших дисциплін, розвитку алгоритмічного та структурного мислення на уроках інформатики слід приділяти першочергове значення.

Методика проведення кожного уроку з інформатики визначається вчителем з урахуванням того, що обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного учня до роботи з персональним комп’ютером.

Планування та організація навчальної діяльності проводиться на основі базових цінностей, загальних компетенцій з урахуванням цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, які зазначені в навчальних програмах, підтримки інтеграції з іншими предметами та суб’єктами навчальної діяльності, змістовими лініями курсу інформатики. Очікувані результати навчання вчитель визначає відповідно до складових компетентностей, зазначених у програмі з інформатики.

Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість вибору та розподілу навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання. Вона не встановлює кількість годин та порядок вивчення тем у рамках навчального року, а лише вказує на очікувані результати навчання та зміст навчального матеріалу, вивчення якого є об’єктом тематичного оцінювання. Учитель може розподіляти навчальний час на власний розсуд, ураховуючи особливості наявного матеріально-технічного забезпечення, попередній досвід, рівень знань учнів та інші фактори. За необхідності педагог може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи при цьому змістових та логічних зв’язків між ними та враховуючи, що на вивчення змістової лінії «Алгоритми та програми» має приділятися не менше 40% загального навчального часу у 5–8 класах і не менше 30% навчального часу у 9 класі.

Звертаю увагу, що хоча з програми вилучені розділи узагальнення та повторення матеріалу, а також резервні години, учитель може передбачити необхідний на його думку час для повторення як на початку, так і наприкінці навчального року або півріччя.

Усі уроки курсу інформатики передбачають практичну роботу учнів за комп’ютером.

Протягом вивчення теми мають проводитися оцінювані практичні роботи, результати яких повинні враховуватися під час виставлення тематичної оцінки.

Форми оцінювання при вивченні інформатики:

• виконання завдань практичного змісту;
• тестування за допомогою програмних засобів або онлайнових сервісів;
• урахування особистих досягнень в опануванні інформаційних технологій;
• співбесіда (інтерв’ю) як доповнення до тестування або практичної роботи;
• взаємоконтроль учнів у парах або групах та самооцінка.

Відповідно до листа МОН від 17.07.2013 № 1/9-497 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів із питань створення безпечних умов для роботи в кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів» щороку перед початком роботи учнів у кабінеті інформатики вчитель проводить первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності, який ознайомлює учнів із правилами поведінки в кабінеті.

Звертаю увагу, що Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах ДСанПіН 5.5.6.009-98» втратили чинність на підставі наказу МОЗ від 26.06.2017 № 709. Насамперед це свідчить про те, що на даний момент тривалість безперервної роботи за комп’ютером учнів нормативно не регламентується.

Про те, це не означає, що вчитель не повинен дотримуватися методичної структури проведення будь-якого уроку.

« повернутися