Матеріали засідання №1 Міжшкільного методичного об’єднання вчителів суспільних дисциплін Острожецької сільської ради

Дата: 17.09.2026 10:24

Кількість переглядів: 41

Олена ПИШКО,

завідувач лабораторії суспільно-

гуманітарної освіти РОІППО,

кандидат педагогічних наук

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо навчання предметів/інтегрованих курсів

громадянської та історичної освітньої галузі

в закладах загальної середньої освіти

                   в 2026/2027 навчальному році

У 2026/2027 навчальному році навчання предметів та інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі (далі – ГІО) в 5‒9 класах здійснюватиметься відповідно до  Державного стандарту базової середньої освіти (далі‒ДСБСО) (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2026 року № 1000 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо державних стандартів закладів загальної середньої освіти»), Типової освітньої програми для 5‒9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17.08.2026 № 1430), (далі – Типова освітня програма), Концептуальних засад громадянської та історичної освітньої галузі та чинних модельних навчальних програм.

Згідно з  додатком 1 Типової освітньої програми тижневе навчальне навантаження ГІО у 5–9 класах становить:

Змоделюємо реалізацію громадянської та історичної освітньої галузі у 5–6, 7, 8 та 9 класах на основі варіантів поєднання освітніх компонентів та чинних модельних навчальних програм із ГІО:

Таблиця 1

Реалізація громадянської та історичної освітньої галузі в 5–9 класах  здійснюється відповідно до Типового навчального плану Типової освітньої програми.

Таблиця 2

Фрагмент Типового навчального плану

Типової освітньої програми для 5‒9 класів закладів загальної середньої освіти

Наголошуємо на ключових принципах Концептуальних засад громадянської та історичної освітньої галузі (затверджених наказом МОН України від 20.08.2025 № 1163), які окреслюють шляхи подолання сучасних викликів і визначають вектор розвитку галузі через упровадження наскрізних історичних наративів:

• тяглості української ідеї;
• єдності як запоруки успіху;
• багатовимірності українського історичного досвіду з позиції України як

суб'єкта європейського простору.

 У інструктивно-методичних рекомендаціях щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році в частині громадянської та історичної освітньої галузі окреслено актуальні ключові аспекти, які варто враховувати вчителю/вчительці історії:

• історична термінологія та спадщина Русі: неприпустимо плутати

поняття «Русь» і «Росія». Період від кінця XI до середини XIII ст. розглядається як доба зрілої держави Русі-України – важливого суб’єкта європейської історії, тісно пов’язаного із сучасністю;

• багатокультурність та міжетнічні взаємини: середньовічна та

ранньомодерна історія має висвітлювати внесок усіх народів України (зокрема кримських татар) та об’єктивно відображати взаємодію з сусідніми етносами – від співпраці до конфліктів;

• глобальний та європейський контекст: історія України XVI –

XVIII ст. розглядається як невіддільна частина європейських процесів (через династичні союзи, торгівлю, Реформацію, Контрреформацію, Ренесанс, бароко та класицизм).

Організація змісту шкільної історичної освіти, залежно від обраної модельної навчальної програми, передбачає синхронне вивчення двох самостійних курсів – історії України та всесвітньої історії, або вивчення інтегрованого курсу, у межах якого історія України розглядається в контексті всесвітньої історії та громадянської освіти. В усіх програмах зберігається хронологічна послідовність викладу матеріалу в поєднанні з проблемно-тематичним підходом та елементами історії окремих країн Європи й світу.

Модельні навчальні програми для 5­–6, 7–9 класів, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки: (https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku ).

Електронні версії підручників для 5, 6, 7, 10, 11 класів, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», розміщено за посиланням: https://imzo.gov.ua/elektronni-versii-pidruchnykiv/; для 8, 9 класів –  https://uied.org.ua/books/osvitni-resursy/ .

З переліком навчальних програм курсів за вибором, факультативів, можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv.

Програмно-методичне забезпечення курсів за вибором  та програм розміщено за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1kanQuCJ2ya0FZ_GXDxM9O510laKrUPt_/edit.

Для ефективного навчання учнів предметів/інтегрованих курсів освітньої галузі рекомендовано реалізовувати діяльнісний та особистісно орієнтований підходи через застосовування дослідницьких, проєктних, ігрових технологій, дискусійних методів, технологій активного навчання, розвитку критичного мислення учнів та кооперативного навчання.

Звертаємо також увагу, що в умовах воєнного стану посилюється процес формування національно-патріотичної свідомості та активної громадянської позиції учнів/учениць.

Розвиток уміння критичного сприйняття медіаконтенту є важливою складовою вивчення предметів (інтегрованих курсів)  ГІО. Особливої актуальності це набуває в умовах сучасних інформаційних воєн, доступу до різноманітного контенту в інтернеті як інструмент формування медіаграмотності та інформаційної гігієни учнівства.

Під час роботи з медіаконтентом ключовим завданням є розвиток у здобувачів освіти таких умінь і якостей:

• критичного аналізу інформації: розрізняти факти й інтерпретації,

визначати авторську упередженість, мету створення контенту, а також деконструювати фейки та протидіяти історичним міфам;

• стійкості до дезінформації: розпізнавати маніпулятивні технології,

розуміння інформаційних алгоритмів (усвідомлення того, як «інформаційні бульбашки» у соціальних мережах обмежують світогляд та сприяють маніпуляціям);

• розвиненого аналітичного мислення: здатності розкладати складне

повідомлення на складники (джерело, меседж, аудиторія, контекст);

• активної та відповідальної громадянської позиції: свідомого

споживання й поширення інформації, що запобігає перетворенню людини на об'єкт маніпуляцій;

• емпатії та толерантності: розуміння механізмів створення «образу

ворога» в медіа та недопущення дегуманізації окремих груп людей.

Наголошуємо на тому, що набрав чинності Закон України «Про академічну доброчесність». У цьому документі академічну доброчесність визначено як сукупність цінностей, принципів і заснованих на них правил, якими мають керуватися суб’єкти академічної діяльності. Відповідно, кожний учасник освітнього процесу зобов’язаний неухильно дотримуватися цих цінностей, принципів і правил у своїй освітній діяльності.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу) вчитель/вчителька складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнівства. Календарно-тематичне планування укладається у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя/ вчительки.

Під час визначення обсягу завдань для самопідготовки учнів/учениць потрібно враховувати витрати часу здобувача освіти та вимоги Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, де зазначено, що тривалість виконання не має перевищувати 1 години у 5 класах та 1, 5 години в 6–9 класах.

У навчанні предметів та інтегрованих курсів ГІО зміст, засоби і методи навчання мають бути спрямовані на досягнення визначених ДСБО обов’язкових результатів навчання, яких учень/учениця має досягти в процесі навчання і які підлягають оцінюванню.

Оцінювання результатів навчання учнів

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти врегульовано такими документами:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• наказ МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2026 року за № 922/46316);
• наказ МОН України від 14.08.2026 № 1427 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти».

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів відповідно до законодавства є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Наказ МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів»  (далі – наказ МОН України № 722) визначає принципи, функції, форми, методи, інструменти, шкали та загальні критерії оцінювання.

Акцентуємо увагу на тому, що в 2026/2027 н.р. система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів чинні для 5–9 класів. Для 10–11 класів залишаються чинними критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, наведені в додатку  до наказу МОН України № 722, включають  п’ять інтегрованих показників навчально-пізнавальної діяльності:

• когнітивні процеси;
• навчальну діяльність;
• рівень самостійності;
• рівень комунікації та взаємодії;
• частоту вияву умінь.

Об’єктом оцінювання є досягнуті результати навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, що упорядковані і визначені на рівні модельної навчальної програми/навчальної програми як очікувані результати навчання.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється з дотриманням принципів і правил академічної доброчесності.  Тому оцінювання результатів навчання має бути справедливим, об’єктивним, неупередженим, недискримінаційним і доброчесним. Критерії повинні бути чіткими, зрозумілими та заздалегідь відомими учням.

Вчитель/вчителька добирає методи та інструменти оцінювання з урахуванням мети завдання, змісту предмета, очікуваного результату, а також навчально-пізнавальних особливостей учнів.

Міністерство освіти і науки України рекомендує використовувати компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти оцінювання, що дають змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти та відповідною модельною навчальною програмою предмету/інтегрованого курсу.

Для організації оцінювання вчительству пропонуються каталог компетентнісних робіт для НУШ та інтерактивний поступ на платформі «Освіта для життя».

На допомогу вчителям історії, громадянської освіти, правознавства укладено методичний навігатор, де міститься нормативно-правове, програмно-методичне та інформаційне забезпечення галузі.

З метою методичної підтримки вчителя функціонує рубрика «Громадянська та історична освітня галузь» на сайті РОІППО.

« повернутися