Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів 1,4 класів
Нормативно-методична база 2026-2027 навчального року
Підготувала
Кіпруха Н.Л., вчитель
початкових класів
Борбинського ліцею
Шановні колеги!
Початок нового навчального року — це не лише час визначення перспектив і завдань, а й період, коли ми маємо чітко зорієнтуватися в нормативно-правовому та методичному забезпеченні освітнього процесу.
Для вчителя початкових класів знання нормативної бази є особливо важливим, адже саме початкова школа закладає фундамент подальшого навчання дитини, формує ключові компетентності, навички навчатися, взаємодіяти з іншими, самостійно приймати рішення та застосовувати набуті знання в реальних життєвих ситуаціях.
Сьогодні пропоную зупинитися на основних документах, якими ми керуватимемося в роботі у 2026–2027 навчальному році.
Нормативно-правову основу діяльності закладу загальної середньої освіти становлять насамперед:
- Конституція України;
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
- Державний стандарт початкової освіти;
- постанови Кабінету Міністрів України;
- накази та листи Міністерства освіти і науки України;
- нормативні документи Міністерства охорони здоров'я України;
- освітня програма закладу освіти;
- рішення педагогічної ради та інші локальні документи закладу.
Закон України «Про повну загальну середню освіту» залишається одним із ключових документів, який визначає організаційні засади функціонування системи загальної середньої освіти.
Одним із основних документів для роботи вчителя початкових класів є Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87.
У 2026 році до нього були внесені зміни, і станом на серпень 2026 року цей стандарт залишається чинним.
Саме Державний стандарт визначає:
- обов'язкові результати навчання учнів;
- компетентності, яких мають набути здобувачі початкової освіти;
- загальний обсяг навчального навантаження;
- вимоги до організації освітнього процесу;
- освітні галузі початкової освіти.
Водночас необхідно звернути увагу на важливу перспективну зміну.
У грудні 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив оновлений Державний стандарт початкової освіти. Його положення стануть основою для нового покоління освітніх програм, модельних навчальних програм та підручників. Навчання за ним для першокласників розпочнеться з 1 вересня 2028 року.
Отже, у 2026/2027 навчальному році ми ще не переходимо на новий стандарт, але вже маємо бути готовими до майбутніх змін
Типові освітні програми для 1–4 класів. У 2026/2027 навчальному році освітній процес у початковій школі здійснюється відповідно до чинних Типових освітніх програм для 1–4 класів НУШ. Ми з вами працюємо за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко.
Відповідно до неї плануємо освітній процес, добираємо навчальні матеріали, визначаємо види діяльності учнів та здійснюємо оцінювання результатів навчання.
Важливо пам'ятати: календарне планування має бути не формальним документом, а робочим інструментом учителя, який дає змогу бачити логіку навчання, послідовність формування результатів та враховувати потреби конкретного класу.
Нова Типова освітня програма: що важливо знати вже зараз?
18 березня 2026 року МОН затвердило нову Типову освітню програму для 1–4 класів — наказом № 467. Проте ця програма призначена для учнів, які почнуть навчання у першому класі з 1 вересня 2028 року. Тому для нас це насамперед інформація про майбутні зміни.
Нова програма розроблена на основі оновленого Державного стандарту та визначає, зокрема:
- структуру навчальних планів;
- розподіл навчального навантаження;
- освітні галузі;
- підходи до організації освітнього процесу;
- підходи до оцінювання результатів навчання.
Уже сьогодні педагогам варто поступово ознайомлюватися з цими змінами та аналізувати, які підходи можуть бути корисними для подальшого професійного розвитку.
Окрему увагу слід звернути на лист МОН від 28 липня 2026 року № 1/16209-26 «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти». Цей документ містить актуальні рекомендації щодо організації початку нового навчального року. Крім того, під час планування роботи слід враховувати рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу, які систематизуються на офіційному сайті Міністерства.
Для початкової школи особливо важливими залишаються:
- безпечне освітнє середовище;
- дотримання режиму навчання та відпочинку;
- психологічний комфорт дітей;
- урахування вікових та індивідуальних особливостей;
- поєднання різних форм і методів навчання;
- практична спрямованість освітнього процесу;
- партнерська взаємодія між учителем, учнями та батьками.
Календарне та перспективне планування у 2026/2027 навчальному році здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти, обраної типової освітньої програми та навчальних програм.
Учитель має можливість творчо підходити до планування, враховуючи:
- рівень підготовленості учнів;
- темп роботи класу;
- індивідуальні освітні потреби дітей;
- результати діагностувального та формувального оцінювання;
- інтеграцію змісту різних освітніх галузей;
- актуальні події та життєвий досвід дітей.
Тому календарне планування не повинно перетворюватися на механічне «проходження тем». Наше завдання — забезпечити досягнення очікуваних результатів навчання, а не просто виконання певної кількості уроків.
Організовуючи освітній процес, ми також повинні керуватися Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року № 2205. Станом на 2026 рік документ є чинним у редакції від 1 січня 2026 року.
Для початкової школи особливого значення набувають:
- організація робочого місця учня;
- освітлення;
- повітряно-тепловий режим;
- тривалість навчальних занять;
- рухова активність дітей;
- чергування різних видів діяльності;
- дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
Безпека дитини — це не окремий напрям роботи, а невід'ємна складова кожного уроку та кожного шкільного дня.
Особливої актуальності набуває питання безпеки учасників освітнього процесу. Плануючи роботу з дітьми, необхідно враховувати актуальні рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та локальні документи закладу освіти.
Для вчителя початкових класів це означає необхідність:
- чітко знати алгоритми дій під час повітряної тривоги;
- дотримуватися правил перебування в укритті;
- регулярно нагадувати дітям правила безпечної поведінки;
- формувати в учнів навички реагування на небезпечні ситуації;
- підтримувати емоційне благополуччя дітей;
- створювати атмосферу передбачуваності та психологічної безпеки.
Ще у 2022 році МОН окремо надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в початковій школі в умовах воєнного часу, і цей напрям залишається важливим складником роботи школи.
Підсумовуючи, хотілося б виокремити кілька основних акцентів.
Перше — дитиноцентризм. У центрі освітнього процесу залишається дитина з її потребами, здібностями, інтересами та індивідуальним темпом розвитку.
Друге — компетентнісне навчання. Наше завдання — не лише передати дитині знання, а навчити її застосовувати їх у житті.
Третє — формувальне оцінювання. Оцінювання має допомагати дитині навчатися, а не створювати страх помилки.
Четверте — інклюзивність та індивідуальний підхід. Кожна дитина має право на якісну освіту, підтримку та повагу.
П'яте — безпека. Фізична, психологічна та інформаційна безпека учнів є одним із першочергових завдань сучасної школи.
Шосте — педагогічна автономія та професійний розвиток. Учитель має можливість добирати методи, форми та засоби навчання відповідно до освітніх потреб дітей, водночас дотримуючись вимог державних стандартів і освітньої програми
Висновок
Шановні колеги!
Нормативно-методична база — це не просто перелік законів, постанов, наказів і рекомендацій. За кожним нормативним документом стоїть наша щоденна робота, а найголовніше — дитина, її право на якісну, безпечну та доступну освіту. 2026/2027 навчальний рік є водночас продовженням упровадження реформи Нової української школи та періодом підготовки до наступного етапу оновлення початкової освіти. Тому наше завдання як педагогів — не лише знати чинні документи, а й розуміти їхню мету, бачити за нормативними вимогами реальні потреби наших учнів і творчо реалізовувати їх у щоденній педагогічній практиці.
Нехай нормативні документи будуть для нас не формальністю, а надійним орієнтиром у створенні сучасної української школи — безпечної, компетентнісної, людяної та орієнтованої на дитину.
Дякую за увагу!
